Сценарій, за яким оператор дрону «Шахед», перебуваючи на території РФ, бачить картинку з камери апарата й безпосередньо керує ним для повітряної атаки по цивільній інфраструктурі в Україні перестав бути гіпотетичним, повідомляє Politeka.

Ворог впроваджує систему дистанційного керування далекобійними дронами через mesh‑мережі — взаємопов’язані ретранслятори, що утворюють динамічну мережу зв’язку в повітрі.

Про початок широкого використання цієї технології в «Шахедах» заговорили ще на початку вересня, а вже в жовтні з’явилися повідомлення про повітряні атаки на українські потяги. Фахівець Сергій «Флеш» Бескрестнов у коментарі для Defense Express детально пояснив, як саме працює це ворожа система, які вона дає можливості противнику і якими шляхами її слід протидіяти.

За словами експерта, для реалізації напрямку з mesh‑модемами росіяни звернулися до китайських виробників, котрі під замовлення постачають відповідне обладнання. Хоча модеми маркуються як Wi‑Fi‑пристрої, насправді йдеться про іншу апаратну реалізацію в певному діапазоні та з іншими технічними характеристиками. Це потужні передавачі, що дають можливість встановлювати зв’язок на десятки кілометрів і забезпечують зашифровану цифрову передачу, стійку до деяких засобів радіоелектронної боротьби.

Ключова особливість — кожен модем одночасно працює як ретранслятор: модулі на різних БПЛА встановлюють між собою канали зв’язку та взаємно передають інформацію. Якщо один вузол випадає, дані обходять його по інших маршрутах; навіть значна втрата апаратів не обов’язково зупиняє передачу. За спостереженнями, прототипи цієї технології відпрацьовувалися на легких дронах‑розвідниках, які літали над Києвом і глибше в тилу, утворюючи «ланцюг» зв’язку до території РФ. Після підтвердження ефективності цю ж ідею почали застосовувати й на «Шахедах» — для організації онлайн‑управління з території противника.

шахед

Mesh‑мережа забезпечує досить високу швидкість передачі, яка в нормальних умовах дозволяє передавати оптимізоване відео високої чіткості в реальному часі; при цьому затримки (пінг) залишаються комфортними для керування в режимі FPV. Сам «Шахед» не має акробатичних льотних характеристик — різкі маневри йому не під силу — але його можливостей вистачає для прицільних ударів по рухомих та напівстатичних цілях із передбачуваною траєкторією, наприклад поїздам: оператор може зайти з тилу й уразити локомотив або окремий вагон. Також можливі ситуації, коли дистанційне наведення дозволяє вражати вразливі місця інфраструктури, а не лише приблизні GPS‑координати об’єкта.

Росія планує розширювати парк «Шахедів» з онлайн‑управлінням і розвідників — це робить пріоритетною задачею виявлення і подавлення саме mesh‑модемів. Водночас ворог використовує хитрі тактики: модем може увімкнутися лише в певній зоні, безпосередньо перед повітряною атакою, щоб не «видаватися» постійним випромінюванням. Крім того, існує ризик залучення наземних ретрансляторів — компактні модулі можна розмістити на дахах чи балконах, під’єднавши до інтернету, і таким чином створити локальні точки мережі, що спрощують зв’язок з БПЛА, які знаходяться на висоті.

На думку експерта, боротьба з цією загрозою має базуватися на пріоритетному виявленні сигналів mesh‑модемів і їхньому придушенні засобами РЕБ.

Водночас методи реагування і їхня ефективність залежать від масштабу впровадження технології: вчасне виявлення моменту, коли РФ почне масово застосовувати онлайн‑управління не лише для «Шахедів», а й для інших далекобійних платформ, має вирішальне значення. Адже mesh‑мережі дають змогу створити стійкий, швидкий і широкий двосторонній канал передачі інформації — і це може радикально змінити характер застосування безпілотних систем у наступних хвилях атак.

Джерело: defence-ua

Як повідомляла Politeka, Дубина заявив, що замість реальної роботи щодо досягнення миру влада просто дає завдання Заходу.

Також Politeka писала про те, що Шейтельман пояснив нехитрий задум путіна: пустити журналістів до Покровська.