Це давно стало реальністю – їжа, яка робить щасливим

Вже ніхто не піддає сумніву вплив харчування як потужної рушійної сили, яка впливає на стан здоров’я і самопочуття людини. Але цей вплив може бути значущим та ефективним лише за умови не одноразового прийому їжі, а саме тривалого вживання певних компонентів, не менше кількох місяців. Просто потрішки їх їсти та не переїдати.

еда

Якщо в раціоні людини переважатимуть продукти з різними омега-3 жирами — рослинними (насіння льону, чіа, горіхи, листова зелень) та рибними (риба, морепродукти), омега-9 жирами (оливкова олія extra virgin) та будуть мінімізовані продукти, наповнені омега-6 жирами, то рівень запалення чи хвороби в організмі буде суттєво знижений.

Антидепресантну дію має докозагексаєнова кислота або ДГК (одна із “рибних” кислот омега-3). Альфа-ліпоєва кислота або АЛК (одна із різновидів “рослинної” кислоти омега-3) чинить такий само вплив. Окрім того, ніжна клітковина, на яка міститься у насінні льону та чіа, сприяють росту корисних мікроорганізмів, які виробляють надзвичайно цінні КЛЖК, що також мають антидепресивну дію.

Позитивний вплив на мозок мають і якісні зернові, тобто такі, які мають оболонку. В зернових містяться вітаміни В6, В9, В12, холін, альфа-ліпоєва кислота, тому ложка вівсяної або гречаної каші будуть непоганим доповненням до раціону. Харчові волокна та бета-глюкани, які наявні у вівсянці, пригнічують запалення, яке є пусковою точкою для розвитку депресії.

Окрім зернових, насіння льону та чіа, ягоди, овочі та фрукти багаті на антиоксидантні та протизапальні речовини (поліфеноли, вітамін Е, каротиноїди), які також чинять антидепресантну дію.

Для зниження ризику депресії, важливе значення має стан кишечника. З кишечника до мозку постійно надходять сигнали, які свідчать про голод, насичення і запальні процеси. Між кишечником та мозком існує невидима “ниточка” або “поле гри”, в якій активними силами є: нейрони, гормони, які утворються в кишечнику. Та ще й цитокіни (речовини, які синтезуються мікроорганізмами кишечника) та є нейротрансміттерами в нервовій систем, тобто посередниками в передачі сигналів від одної до іншої нервової клітини — саме від нейротрансміттерів залежить, як ми сприймаємо інформацію, запам’ятовуємо, думаємо, засинаємо і т.д.).

Розлади в цій складній взаємодії призводять до низки запальних, аутоімунних, нейродегенеративних і метаболічних захворювань, порушень настрою, поведінки, когнітивних функцій, а також до хронічного стресу.  Тому будьте обережні та стежти, що ви їсте.

Нагадаємо: про користь та шкоду яблук.

Як повідомляла Politeka, які прострочені продукти можна їсти без шкоди для здоров’я.

Також Politeka писала, як харчуватися у відпустці: сім рекомендацій.