«Траса Київ-Одеса. Кожен раз, простоюючи там в пробці, я думаю про Китай і смертну кару», – написав відомий тележурналіст Дмитро Комаров з місця події на своїй сторінці в Facebook.

На його думку, ремонт цієї дороги – показуха та імітація. А по-народному – «розвід».

Гройсман обіцяє посадити чиновників «Укравтодору»

«Роботи виконуються не послідовно – трасу «понадкушували» в різних місцях, залишивши вузькі проїзди, де збираються пробки. Іноді звуження абсолютно безглузді, нічим не обґрунтовані. І ці звуження там вже мінімум два роки. Багато ділянок під «ремонтом» давно заросли травою, вони занедбані», – поділився спостереженнями Комаров.

При цьому, продовжив він, під час заправки автомобіля кожен водій платить з кожного літра палива так званий дорожній акциз (з кожного літра – по 7-8 гривень, а з бака – кілька сотень).

В результаті, щорічно держава отримує від водіїв десятки мільярдів гривень. «Навіть якщо керуватися самими нескромними підрахунками вартості ремонту дорожнього від наших шляховиків (чомусь в Україні дороги набагато дорожче, ніж в Європі), то за 25 років незалежності можна було заасфальтувати всю країну», – підрахував журналіст.

«Але приводити в приклад Європу не варто. Там мета дорожнього ремонту – дорога, а у нас – крадіжка грошей. У нас немає хороших доріг по одній простій причині: робити їх невигідно. Вигідно робити погані, щоб якомога частіше заробляти на ремонті. Про це знають всі. Дороги – лакмусовий папірець і показник рівня корупції на найвищому державному рівні», – переконаний автор повідомлення.

У той же час він навів приклад: «В Китаї чиновника, спійманого на крадіжці бюджетних коштів (в тому числі призначених на будівництво доріг), засуджують до смертної кари. Тому там не крадуть. Ось, про що я думаю, коли стою в пробці на одеській трасі. Пробці, в якій я, як і кожен водій, відпрацьовую нові яхти і рахунки в офшорах, де осідає весь наш асфальт».

Нагадаємо, як повідомляла Politeka, раніше журналіст Денис Казанський поділився думками, чому жителі південних регіонів України сатаніють. «Після 200 кілометрів дороги «Одеса – Ізмаїл» я і сам зненавидів весь світ. Можна уявити, як тим, хто регулярно користується цією трасою».