10 липня за ініціативи Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» відбувся круглий стіл, на якому обговорили проекти Податкового кодексу розвитку, Митного кодексу, Концепції доктрини економічної безпеки України та Концепцію створення єдиного органу по розслідуванню економічних злочинів.
Участь у заході взяли Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе, координатор груп реанімаційного пакету реформ по фінансовому сектору та оподаткуванню Олег Гетьман, начальник юридичного управління ГУ ДФС у Київськії області Анна Андросович, експерт з аудиту, співавтор законопроекту про податок на виведений капітал Тетяна Шевцова, Голова Ради Інституту податкових реформ Олена Хотенко, а також громадськість та бізнес Київської області.
Грігол Катамадзе розповів, що подібні зустрічі вже відбулися у Вінниці, Ужгороді та Івано-Франківську: «Практично скрізь присутні погоджуються з тим, що стан справ незадовільний і треба щось змінювати!». Президент Асоціації висловив думку, щодо стану справ в країні, який є незадовільним і потребує змін. За різними підрахунками від 35 до 65 % економіки перебуває в тіні. «Тінь» – це не кримінал, це відповідь бізнесу на ті неефективні кроки, які робить держава, в тому числі, в податковій системі, яка давно не відповідає вимогам сьогодення» – сказав він. Змінюється ситуація в країні та навколо країни. Зміни, які вносяться в останні роки, зокрема до Податкового кодексу України не дають того результату, які очікують розробники цих змін. Податкова система має бути гнучкою і швидко реагувати на зміни в суспільстві та економіці.
Грігол Катамадзе розповів, що ще три роки тому Асоціація платників податків України ініціювала процес підготовки та прийняття нового ліберального Податкового кодексу України. Сьогодні навколо цього проекту, який має назву Податковий кодекс Розвитку, об’єдналися 75 всеукраїнських асоціацій – членів Української Ради Бізнесу. Саме Асоціація платників податків України є одним із фундаторів такого великого об’єднання бізнесу.
На зустрічі були представлені ТОП — 10 пріоритетів українського бізнесу, розроблених Українською Радою Бізнесу. Серед пріоритетів виділив один з найважливіших — прийняття нового Податкового кодексу і нового Митного кодексу. Грігол Катамадзе наголосив, що ТОП-10 уже підтримані партією «Голос»: «Представники партії «Голос» та Українська Рада Бізнесу підписали Меморандум про співпрацю, яким зафіксували головні завдання для реформування України в інституційній, податковій та бюджетній сферах, економіці, адмініструванні, демократії участі, фінансовому секторі та енергетиці. «Голос» повністю підтримав ТОП — 10 пріоритетів та затвердив, що практично всі вони відображені в їх програмі. Найближчим часом плануються зустрічі з партіями «Слуга народу», «Європейська солідарність», «Батьківщина» тощо.
Економіст, фахівець Економічної експертної платформи Олег Гетьман представив учасникам заходу інформацію щодо розрахунків компенсаторів бюджетних витрат та наголосив, що позитивні для бізнесу новації Податкового кодексу Розвитку, такі як запровадження податку на виведений капітал та зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, компенсуються за рахунок заходів по офшоризації, детінізації економіки, покращення адміністрування податків та зборів, зміни моделі оподаткування плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також зниження неефективних видатків загальнодержавного бюджету. В цілому, впровадження ініціатив проекту може призвести до втрат бюджету в розмірі 83 млрд. грн., компенсуючі ініціативи, запропоновані Податковим кодексом Розвитку, дають додаткові надходження від 127,8 до 157,8 млрд.грн. до бюджету, крім того, додаткові «бонусні компенсатори» можуть становити +77,4 млрд.грн.
Тетяна Шевцова – експерт з аудиту, співавтор законопроекту про податок на виведений капітал наголосила на тому, що Верховна Рада – не майданчик для перерозподілу ринку: «Кожен використовує свої засоби конкурентної боротьби, але, на жаль використовувати Верховну Раду як майданчик для перерозподілу ринку – це новітнє в історії законотворчої діяльності України. Тому я звертаю увагу до тих, хто буде у новій Верховній Раді, що треба виправляти цю ситуацію. Податок на виведений капітал – це «патріотичний податок», який спрямований на те, щоб кошти залишалися в країні і податки сплачувалися в країні. Згідно проведених розрахунків за результатами звітності за 2018 рік, бізнес перелаштувався на офіційну сплату дивідендів: дивіденди, що сплачуються на користь нерезидентів – зросли вдвічі; дивіденди, що сплачуються фізичними особами – на 30%; ІСІ, які мають окремі пільги щодо сплати дивідендів – в чотири рази. Держава не встигає за бізнесом зі своїми управлінськими рішеннями. Інструментом виведення прибутку підприємств без оподаткування залишаються збитки (1, 3 трильйона гривень).» – акцентувала Т.Шевцова.
Анна Андросович зауважила що вся робота податкової сфери на сьогоднішній день пов’язана із програмним забезпеченням і будь-яке впровадження електронного сервісу та прагнення спростити процедури і виключити людський фактор, безумовно потребували б потужної ІТ-підтримки. «Є плюси, недоліки роботи та певні не доопрацювання, тому впровадження таких змін, як зміна об’єктів оподаткування, зміна базового оподаткування, безумовно, потягне за собою дуже потужну зміну програмного забезпечення, від чого залежатиме якість надання електронних послуг і електронного сервісу», – підтвердила Начальник юридичного управління ГУ ДФС в Київській області.
У підсумку присутні домовилися, що учасники нададуть свої пропозиції ініціаторам та розробникам проекту для їх подальшого опрацювання та врахування в основному документі.
Грігол Катамадзе наголосив, що податкове законодавство повинно забезпечити створення сприятливих правових та економічних умов для суб’єктів господарювання через податкові механізми для забезпечення сталого економічного розвитку нашої держави. «В країні почалися великі зміни, і всі ми маємо об’єднати зусилля, щоб найближчим часом побачити нові закони, які сприятимуть розвитку економіки та бізнесу в Україні!», – зазначив Президент АППУ.