Поки Донецьк не повернеться до складу України, заводи там не запрацюють
Про це в інтерв’ю виданню «Факти і коментарі» розповів екс-співробітник одного з металургійних заводів Донецька Андрій Бузін. Цех, в якому чоловік пропрацював 27 років, закрився.
«Заводський гудок знову замовк. А немає гудка – значить, життя заводу завмерло, – повідомив Бузін журналісту. Чоловік уже перебрався на підконтрольну Україні територію в Донецькій області, де йому у спадок дісталося житло. – У нас тепер працює лише частина цеху, в якому виготовляється первинний продукт. Спроби запустити інші цехи – утопія. По-перше, це неможливо з технічних причин: частину виробництва за час війни поцуплено і розбомблено. По-друге, з економічних: вироби виходять дуже дорогими – необхідні для виробництва інгредієнти постачаються фактично через два кордони, і працювати волею-неволею доводиться під подвійним оподаткуванням».
За його словами, є ще третя причина – політична. Навіть якщо донецький метал піде до Росії, він може бути використаний лише на внутрішньому ринку.
«Адже якщо країна продає вироби з нього, то метал повинен отримати сертифікат міжнародного зразка. А сертифікат на металопрокат, вироблений на окупованій території не зареєстрованим в Україні підприємством, ніхто не дасть. До того ж на внутрішньому ринку нестачі в прокаті Росія не відчуває», – пояснив металург, додавши, що раніше металопрокат йшов до Білорусі, в Європу, і майже ніколи не поставлявся до Росії, де свій ринок такої продукції самодостатній.
«Поки Донецьк не повернеться до складу України, заводи там не запрацюють. І в цьому немає жодної політики – чиста економіка», – наголосив Бузін.
