На думку Віктора Медведчука, в українському уряді невірно оцінюють ситуацію з підтримкою «Північного потоку – 2» в ЄС і Європі в цілому. Проект уже відбувся, і боротися з ним марно. Але навіть в такій ситуації можливість зберегти транзит російського газу через Україну є, впевнений лідер «Українського вибору – Права народу»

«Альтернативи російському блакитному паливу немає не тільки з точки зору непідйомних витрат на покупку газу з альтернативних джерел, а й з точки зору логістики. Потужності польського терміналу з прийому СПГ не дозволять забезпечити його постачання в Україну навіть в незначних обсягах. Питання ж з проходженням танкерів з СПГ через турецькі протоки не вирішене, так і терміналу з його приймання в України немає. Нідерланди вже почали різке скорочення видобутку газу в силу екологічних проблем, а можливості Норвегії в найближчі роки різко скоротяться, вона вже зараз нездатна нарощувати його видобуток», – написав Медведчук у своєму блозі.

Про те, що український уряд не розуміє ситуацію, свідчить, зокрема, заява заступника міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль, яка заявила про те, що тільки чотири країни ЄС – Німеччина, Австрія, Нідерланди та Бельгія – не підтримують позицію України по будівництву «Північного потоку – 2», зазначив В.Медведчук.

«Заява ця була зроблена ще 20 липня, але її продовжують цитувати в Інтернеті. Тому доцільно висловити наступні міркування. А як же бути з Чехією? Так, спочатку вона була проти газопроводу, але потім її позиція змінилася. Аналогічний шлях пройшла Словаччина. Чи можна віднести до противників «Північного потоку – 2» Францію? Якщо не брати до уваги заяви окремих політиків і навіть представників влади – не можна. Якщо ж врахувати найактивнішу участь в проекті енергетичного і газового гіганта ENGIE, основний власник якого – держава, то Франція, безсумнівно, не тільки прихильник, а й учасник проекту», – підкреслив лідер «Українського вибору».

Швеція, формально засуджуючи будівництво газопроводу, дала згоду на визначення траси для його прокладки в шведській винятковій економічній зоні в Балтійському морі. А позиція невпевненої Данії, вважає В.Медведчук, не принципова для реалізації проекту.

«Італія утримується на всіх голосуваннях на Раді ЄС по «Північному потоку – 2». Це підтримка України? Не треба видавати бажане за дійсне. Це не має нічого спільного із захистом інтересів України. У чому ж вони полягають? У домовленості з РФ і Європою щодо створення спільного з ними газотранспортного консорціуму, чого Україна не робить», – зазначив лідер «Українського вибору».

Він упевнений в тому, що можливість зберегти транзит газу через Україну все ще є.

«З урахуванням прогнозів різкого збільшення потреб ЄС (через зростання європейської економіки, втрати газовидобутку в Норвегії та Нідерландах, масової відмови Європи від вугілля як палива внаслідок його негативного впливу на екологію) потужності української ГТС можуть бути затребувані. Важливий козир України – те, що поставки газу через українську ГТС дешевше його покупки в США або Катарі. Шанс є. Домовлятися українські чиновники не хочуть, лише загострюючи напруженість у відносинах між Україною і РФ, між «Нафтогазом» і «Газпромом». Це шлях до повної втрати транзиту газу через Україну. Часу для реального вирішення проблеми (хоча б часткового збереження транзиту) залишилося зовсім мало», – застерігає політик.