Пафосні обіцянки київських і брюссельських чиновників про початок нової епохи для українських товаровиробників після підписання 27 червня 2014 року економічної частини Угоди про асоціацію обернулися для України закриттям десятків тисяч підприємств, крахом промвиробництва і тотальної деіндустріалізацією країни
Чому ігнорування умов угоди СНД про ЗВТ та інших торгових угод з РФ і СНД стало фатальним для економіки, а головне – який досвід необхідно використовувати України для її відновлення, в своїй статті пояснив глава Політради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктор Медведчук.
Час показав, що так званий цивілізаційний вибір, наслідком якого стала дезінтеграція торгово-економічних відносин України з Росією та країнами СНД, суперечить національним економічним інтересам, інтересам багатомільйонного українського народу, зазначив опозиційний політик.
«Наслідки геополітичної афери євроінтеграторів – створення «поглибленої і всеохоплюючої» зони вільної торгівлі з ЄС (з огляду на те, який дискримінаційною, з масою обмежень стала вона для України, більш цинічну назву важко було б придумати) – виявилися саме такими, як і попереджав «Український вибір» ще в 2012-2013 роках. Вибравши європейський вектор економічної інтеграції, еврореформаторська влада проігнорувала умови угоди СНД про зону вільної торгівлі, а також ряд інших торгових угод з РФ і СНД», – нагадав В.Медведчук.
Він зазначив, що саме розрив торгово-економічних відносин з Росією і СНД в цілому спровокував глибоку фінансово-економічну і, як наслідок, соціальну кризу в країні.
«Про економічні наслідки провальної євроінтеграційної політики свідчать дані Держстату та УКРІНФОРМ України, згідно з якими обсяг експорту товарів за підсумками 2018 року по порівнянні з доєвромайданним 2013-м скоротився на 25,3% – з $ 63,3 млрд у 2013-му до $ 47,3 млрд в 2018-м. Якщо говорити про обсяг експорту товарів України до Російської Федерації, де знаходяться основні для нашої країни ринки збуту, то він зменшився більш ніж в 4 рази, або на $ 11,4 млрд – з $ 15,0 млрд в 2013 році до $ 3,6 млрд в 2018 м», – підкреслив глава Політради партії« Опозиційна платформа – За життя ».
За словами В. Медведчука, втрати на ринках СНД виявилися ще істотнішими – обсяг експорту українських товарів на ринки країн Співдружності за підсумками минулого року скоротився більш ніж в 3 рази, або на $ 14,7 млрд – з $ 21,7 млрд в 2013 році до $ 7 0 млрд у 2018 м.
«Вдумайтеся, через втрату ринку країн СНД економіка України в рік втратила близько $ 15 млрд. Це практично стільки ж, стільки Україна взяла в борг у міжнародних лихварів за останні п’ять років!» – зазначив опозиційний політик.
Після розриву коопераційних зв’язків з РФ в Україні обсяг реалізованої промислової продукції за вказаний період в доларовому еквіваленті зменшився на 45%, обсяг прямих іноземних інвестицій в економіці країни скоротився на 40%.
«Криза в фінансово-банківській системі призвела до того, що держборг в національній валюті зріс на 272%. За 4 роки ВВП країни скоротився на 38,8%. Внаслідок втрати євразійських ринків збуту частка інноваційної продукції в промисловості скоротилася до … 0,7%. Товарна структура експорту має сировинний характер: сільське господарство (частка – 39,4%), недорогоцінні метали (24,6%), мінеральні продукти (9,2%). Цілком очевидно, що Україна перетворилася в аграрно-сировинний придаток Заходу», – констатує В. Медведчук.
На думку політика, інакше і бути не могло, адже на обумовлену в Угоді імплементацію європейських технічних регламентів і стандартів України повинна була витратити 165 млрд євро – суму, спочатку непідйомну як для українських товаровиробників, так і для країни в цілому.
«Розповіді євроінтеграторів про експансію українських товарів на ринки ЄС виявилися черговою брехнею (такий же цинічною, як і казки про європейські зарплати і пенсії). Хоча в 2018 році експорт товарів з України в країни Євросоюзу і досяг рекордної позначки в $ 20,1 млрд (+ $ 4 млрд до 2013 року), однак обумовлено це скоріше зростанням індексу цін продукції сільського господарства, яка регламентується 36 мізерними квотами на безмитний експорт в ЄС . До того ж асиметричні умови в рамках ЗВТ зберігають негативну динаміку негативного сальдо торгового балансу між Україною та Євросоюзом: – $ 4,0 млрд (2014 рік), – $ 2,3 млрд (2015-й), – $ 3,6 млрд (2016 й ), – $ 4,5 млрд (2017-й), – $ 4,2 млрд (2018 й). Як бачимо, зростання експорту в ЄС не компенсував втрати $ 15 млрд в 2018 році на ринках СНД. Для України курс на ЗВТ з ЄС на тлі дезінтеграції з РФ виявився провальним », – йдеться в статті.
Після п’яти років експериментів єврореформаторів над економікою і громадянами країни стало очевидно, що Україна має потребу в зміні вектора економічної інтеграції та перехід до політики багатовекторності, вважає Віктор Медведчук.
«Зробити це більш ніж реально. Ми можемо скористатися успішним досвідом Вірменії, яка зуміла знайти необхідний баланс в торгівлі з ЄС, будучи при цьому з 2 січня 2015 року членом Євразійського економічного союзу. Так, відносини між Європейським Союзом і Вірменією будуються на підставі Всеохоплюючої і розширеного партнерської угоди між ЄС і Вірменією. З 1 січня 2014 року Вірменія користується перевагами Загальної системи преференцій (GSP). Ця схема надає Вірменії додаткові преференції по тарифам на експорт в ЄС і грунтується на жорстких умовах. При цьому членство Вірменії в Євразійському економічному союзі не заважає дії Угоди про асоційоване членство з ЄС – Єреван користується всіма преференціями ЄАЕС, залишаючись в рамках Угоди про асоціацію з Євросоюзом», – пояснив політик.
Співпраця з Євразійським економічним союзом для нашої країни не просто вигідна, а життєво необхідна, впевнений глава Політради партії «Опозиційна платформа – За життя».
«Але для розвитку такого співробітництва слід змінити умови вільної торгівлі з ЄС на Загальну систему преференцій (GSP), яка є системою односторонніх торгових преференцій і знижує або усуває тарифи по ряду експортних товарів з країн, що розвиваються на ринки ЄС. Ця система в ЄС застосовується згідно з Регламентом N978 / 2012 Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу від 25 жовтня 2012 року. При таких умовах Україна зможе одночасно розвивати торгово-економічне співробітництво і з ЄС, і з ЄАЕС», – підкреслив В.Медведчук.
Він переконаний: в питанні вибору вектора економічної інтеграції необхідно керуватися в першу чергу національними економічними інтересами, а не уявними євроінтеграційними перспективами.
«У цих умовах формування нової зовнішньоекономічної стратегії держави має ґрунтуватися на політиці багатовекторності, імпортозаміщення і підтримки національного товаровиробника в рамках розвитку східного вектора економічної інтеграції», – резюмував Віктор Медведчук.
Як повідомляла Politeka, Медведчук посміявся над спробами українських чиновників ввести цензуру на австрійському телебаченні.
Також Politeka писала, що Медведчук закликав повернутися до практики прямих закупівель газу у російського «Газпрому».