Парламентські вибори в Україні в 2019 році проходитимуть за змішаною виборчою системою – пропорційною і мажоритарною.
225 депутатів будуть обрані за пропорційною системою, 225 – за мажоритарною. Мажоритарна система представництва в парламенті є частиною змішаної виборчої системи.
У різних варіантах вона існує в більш, ніж сотні країн, в тому числі в Німеччині, Угорщині, Японії, Австралії та Новій Зеландії, Єгипті, але в Україні, природно має свої особливості.
На 26 червня 2019 року ЦВК зареєструвала 3271 кандидатів, які балотуватимуться по мажоритарних одномандатних округах.
З них 1735 осіб – самовисуванці, ще 1436 кандидатів висунули політичні сили. Деякі партії, зокрема, такі відомі і сильні на попередніх парламентських виборах, як «Удар» і «Народний фронт» йдуть на вибори в цьому році виключно по мажоритарці.
І для інших партій, які навряд чи подолають 5% бар’єр, єдиний шанс потрапити в Раду залишається тільки через мажоритарні округи. Це і Радикальна партія Олега Ляшка, і “Громадянська солідарність”, і “Свобода”, і інші.
Найбільш відомими мажоритарниками в Києві є ресторатори Сергій Гусовський і Микола Тищенко, син Анатолія Гриценко Олексій, чинний депутат Борислав Береза, стоматолог Андрій Дубнов, журналіст Сергій Лещенко, нинішній депутат Леонід Ємець.
У чому суть мажоритарної системи?
Згідно з проектом Виборчого кодексу в Україні, який в 2017 році прийнятий за основу і зараз доопрацьовується, в країні зберігається змішана виборча система, в якій мажоритарка і вибори за партійними списками рівноцінні.
Мажоритарна система виборів вважає переможцем кандидата, який набрав найбільшу кількість голосів. Принцип досить справедливий – меншість має прийняти рішення більшості, це цілком демократичний парламентський принцип.
Але в сучасних політичних процесах мажоритарна система має кілька різновидів: відносної, абсолютної і кваліфікованої більшості. Найпростіше – відносна більшість: перемагає той, хто набрав найбільше голосів і не важливо скільки саме.
Саме цей політичний принцип використовується в парламентських виборах в Україні по мажоритарних округах. Мажоритарна система абсолютної більшості в Україні діє в першому турі президентських виборів, але вже в другому турі мажоритарна система стає відносною.
Чому в Україні хочуть скасувати мажоритарну систему?
Мажоритарну систему в Україні критикують вже десяток років, але, тим не менш, ніяк не скасують. Жодна виборча система в Україні не отримує переважної підтримки, суспільство в кожній системі прагне використати ті можливості, які дають робити більш свідомий вибір, хоча кожен раз правлячі партії прагнуть перекроїти Виборчий кодекс під себе.
До 2012 року в умовах закритих партійних списків мажоритарна система була більш прозорою, справедливою, демократичною. Тепер же вона вважається більш корупційною, мовляв, результати виборів в мажоритарних округах легше купити, спотворити, підтасувати.
Різкі висловлювання про мажоритарну систему допускали різні політики. Ця система, на думку лідерів великих партій, недосконала, несправедлива і навіть порочна. Чи так це? Що потрібно зробити, щоб результати парламентських виборів по мажоритарних округах легко встановлювалися і не викликали сумніву?
Критики мажоритарної системи в Україні вважають, що вибори в мажоритарних округах перетворилися в систему підкупу виборця – багаті кандидати в депутати роздають продовольчі набори, нерідко і просто гроші, упорядковують території в окрузі.
Підкуп використовують щодо найбільш вразливих і несвідомих виборців, яким все одно за які ідеї голосувати, аби отримати одномоментну винагороду.
В Україні напередодні нових парламентських виборів 2019 року знову активно зазвучали заклики викорінити таке зло, як мажоритарка. Ідею ліквідації мажоритарної системи підтримав і новообраний президент Володимир Зеленський. Логіка на його боці – вражаючий результат на президентських виборах створив “ефект медового місяця”, партія Зеленського при пропорційній системі зніме всі “вершки народної довіри” новому президенту, але при цьому вона має слабку інфраструктуру і недостатньо кадрів для успіху в мажоритарних округах.
Мажоритарники з опозиційного табору можуть відтягнути частину голосів на себе. Тому вже 22 травня, одразу після інавгурації і підписання Указу про дострокові вибори Володимир Зеленський зажадав у Андрія Парубія скликати позачергове засідання парламенту для внесення змін у закон «Про вибори народних депутатів», одним з головних пунктів законопроекту був про скасування мажоритарної системи.
Другим за значимістю пунктом президентського законопроекту було зниження прохідного бар’єру з 5% до 3%, що для новоствореної пропрезидентської партії було б великою підмогою. Але пропозиція президента не була підтримана, вибори до Верховної Ради 2019 пройдуть за старою системою.
Партіям для проходження в парламент потрібно буде подолати всеукраїнський 5% бар’єр, а в одномандатних округах переможець має набрати щодо більшість голосів.
Як показав час, незважаючи на те, що партія «Слуга народу» нова на політичній арені, вона з досить впевнено набирає очки у передвиборчих рейтингах, за даними на кінець червня партія Зеленського має 42% підтримки виборців. Також в рейтингах лідирують партії «Опозиційний блок», який набирає понад 10% голосів, партія «ВО «Батьківщина», яка також попередньо отримує 10% голосів. Далі йдуть партія Петра Порошенка “Європейська солідарність”, партія Свитослава Вакарчука “Голос» і “Сила і честь” Ігоря Смешка.
Плюси і мінуси мажоритарної системи
Яка виборча система краще – пропорційна чи мажоритарна? Як це не банально, але однозначної відповіді на це питання немає – кожна система має свої плюси і мінуси, які можуть обернутися для різних кандидатів своїми позитивними і негативними сторонами.
Україна та інші країни зберігають змішану виборчу систему.
Мажоритарна система має свої переваги і недоліки, багато з яких відносні і виникають з реалій української політики. Свого часу недоліки мажоритарної системи призвели до того, що була створена пропорційна система.
Плюси мажоритарної виборчої системи:
– перш за все, мажоритарна система краще відповідає принципу народовладдя, джерелом влади стають виборці, а не партії.
– дозволяє встановити більш особистісні зв’язки між кандидатом і виборцями.
– виборець може враховувати не тільки партійну приналежність кандидата, але й особисті якості, професійну придатність, репутацію, відповідність моральним критеріям.
– висуваються і конкурують конкретні кандидати.
– у виборах можуть брати участь і перемогти безпартійні кандидати або представники невеликих партій,які висловлюють інтереси певних громад.
Переможець за результатами голосування по мажоритарних округах безпосередньо підзвітний своїм виборцям, він несе велику відповідальність перед ними і може присвячувати себе в значній мірі.
Мінуси мажоритарної виборчої системи:
– більш витратна, трудомістка система, а тому результати виборів мажоритарних округах в чому залежать від матеріальних можливостей кандидатів.
– результати виборів мажоритарних кандидатів можна визначити шляхом передвиборних технологій маніпулятивного впливу на виборця.
– мажоритарка дає можливість для обрання в парламент погано структурованих і тому погано керованих сил, які важче зібрати коаліцію і сформувати більшість.
– мажоритарний принцип розподілу місць у парламенті послаблює позиції політичних партій.
– обмежений вибір між кандидатами, з двох зол вибирають менше.
Дійсно, при мажоритарній системі є більше можливостей для підкупу виборців, а також для інших маніпуляцій, в тому числі джерримендеринга, тобто поділ виборчих округів з метою спотворення співвідношення сил.
Яка система краще з точки зору науки?
Сучасна політична наука в особі сучасних вчених Торстена Перссона, Гвідо Табелліні, і Франческо Треббі, які на початку 2000-х років досліджували взаємозв’язок між корупцією та електоральними правилами, говорить, що саме в мажоритарних великих виборчих округах нижче рівень корупції, ніж у всіх інших варіантах.
Одномандатний округ, на думку вчених, мають більше стимулів ефективно виконувати запити своїх виборців, а партійні списки знижують відповідальність депутатів та їх підзвітність виборцям.
Втім, відкритий верховний партійний список також досить ефективний у боротьбі з корупцією. Але на практиці не все так однозначно, українська політична дійсність не влазить в рамки теорії, а тому мажоритарна система на сьогоднішній день в Україні дійсно дає простір для підкупу та корупції.
Та й в інших країнах не все так однозначно з плюсами і мінусами кожної виборчої системи. Свої недоліки мажоритарна система виявляє і в тих країнах, де вона є винятковою – в США, Франції, Великобританії та Білорусі.
Мажоритарна система в деяких країнах призвела до того, що утворилась двопартійна система, як, наприклад, в США і Великобританії, там не залишилося місця для дрібних партій.
Нагадуємо, що дострокові парламентські вибори до Верховної Ради IX скликання в Україні пройдуть 21 липня 2019 року. Достроковий характер виборів пов’язаний з розпуском парламенту VIII скликання Президентом Володимиром Зеленським, про який він оголосив під час інавгурації 20 травня.
Підставою для розпуску стала відсутність коаліції в Раді протягом останніх двох років. Початок виборчої кампанії покладено 24 травня, як і прописано в законі, наступного дня після публікації Указу Президента про розпуск Ради.
З цього дня дозволено висування і реєстрація кандидатів у народні депутати, як від партій, так і в мажоритарних округах. Агітація кандидатів починається на наступний день після початку виборчої кампанії.
До 30 червня затверджений список всіх бажаючих балотуватися в новий парламент. Після отримання і оприлюднення результатів виборів у Верховній раді буде створена коаліція, яка буде займатись формуванням уряду, а Верховна Рада IX скликання почне працювати через місяць після оголошення результатів виборів.
