Союз юристів України від імені головуючого Союзу Святослава Піскуна звернувся до Володимира Зеленського через низку порушень чинного законодавства в країні

Про це йдеться в офіційному листі-зверненні на сайті Союзу:

Вельмишановний пане Президент !

До такої незвичної форми спілкування мене спонукає системне ігнорування звернень Союзу юристів України про загрози правовій системі України, зокрема, та процесам державотворення в цілому, як попередньою владою, так і прийдешньою. При цьому, зверталася увага на відверті прояви правового нігілізму, ігнорування фундаментальними принципами права та неприпустимість прийняття законів під конкретну особу. Але до цього часу ми залишалися непочутими. Можливо, саме на цей лист, я зможу отримати відповідь від Вас.

Популярні новини зараз

Тепло скінчилося, осінь готує українцям жорстке випробування: точний прогноз погоди

Українцям пояснили, що буде з тарифами на електроенергію: "Тут виходить парадокс"

Зірка серіалу "Свати" наплювала на українців, скандальне фото: "СБУ не дасть останнього шансу"

Пальчевський відповів на незручні запитання про Зеленського і Порошенка: У мене відібрали б...

Показати ще

У черговий раз наголошую, що майже сорокатисячний колектив Союзу юристів України пропонує свою активну наукову та практичну участь у процесах законотворення та експертній роботі над законодавством. Наші вченні та авторитетні практичні працівники правоохоронних, судових та правозахисних установ, займаються системним моніторингом та аналізом національного і міжнародного законодавства, захистом та поновленням порушених прав членів юридичної спільноти та протистоянням протиправним проявам у суспільстві. Наші напрацювання дають серйозні підстави стверджувати про небезпеку ризиків та дисонанси між громадянським суспільством та владою.

Дедалі стає очевидним, що шлях до суспільної злагоди та правової Держави досить тернистий. Постійний пошук реформ, що починаються після зміни влади в країні та критика попередників, становляться політичними рушіями для пошуку “нових облич”.  Але з часом виявляється, що і ці реформатори не досягають задекларованої мети.

Нажаль, так відбувається і з Прокуратурою України.

Дозволю собі нагадати, що саме у Києві Ярославом Мудрим у 1036 був виданий вперше Звід законів, що отримав назву «Руська правда». Ця спадщина має започаткувати підвалини на яких побудовані правові та судові системи багатьох сучасних розвинених країн. І навпаки, скасування прокурорського нагляду та судових установ Декретом Ради народних комісарів України від 19 лютого 1919 року стало, започаткувало репресії та геноцид Українського народу.

Різкий спалах злочинності початку-середини 90-х років минулого століття, набуття нею жорстоких, корисливих форм, «розквіт»  тіньової економіки, корупції, організованої злочинності; кримінальні розборки, наркобізнес, інші злочинні прояви та негативні явища – супроводжували наше суспільство на шляху державотворення.

Першою та найважливішою підвалиною нашої Конституції  стала Декларація про державний суверенітет України, прийнята Верховною Радою у далекому 1990 році.

Саме нею на Прокуратуру України покладений найвищий нагляд за точним і однаковим виконанням законів.

Координуюча роль прокурора та правовий інструментарій, наданий йому, діючим на той час Законом «Про прокуратуру», відігравали важливу роль у стабілізації криміногенної ситуації та формуванні належної правосвідомості у суспільстві.

Погоджуюсь, що політична нестабільність, соціальні проблеми, а відтак постійна напруга в суспільстві вимагають від Прокуратури України перебудови її діяльності, зміни пріоритетів і нових підходів до вирішення поставлених перед нею завдань.

Поряд з цим відзначається негативна тенденція під фарисейськими гаслами негайної «демократизації» суспільства звести прокуратуру до рівня другорядної, мало на що здатної структури.

Олігархічна система стала складовою сучасної політичної системи України. У ній різні фінансово-промислові групи, шляхом зрощення з владою, впливають на державне управління.

Наслідком цих негараздів стала занадто часта зміна Генеральних прокурорів України. Лише одному із них вдалося відпрацювати встановлений Законом конституційний термін. Відзначу, що лише за президентства Порошенка П.О. було змінено п’ятьох.

Зміна Генеральних прокурорів, спричиняла і зміни прокурорів областей, міст та районів. Очевидно, що це не могло привести ні до утвердження авторитету Прокуратури, ні до верховенства права та належного стану законності у Державі.

Штучно створені пристрасті навколо повноважень прокурора, наданих статтею 121 Конституції України, призвели до їх ліквідації. При цьому чи навмисно, чи по незнанню, законодавець позбавив Народ України, як суб’єкта права, повноважного органу, здатного представляти та захищати його законні права та свободи, яким була Прокуратура України.

Тяжку спадщину для правоохоронної та судової системи залишили закони, прийняті на хвилі народного гніву, який був вдало використаний нашими недоброзичливцями.

За це Держава вимушено розраховується і додатковими матеріальними витратами, у тому числі.

Наприклад, біля половини із звільнених під час атестації колишніх працівників міліції, вже поновилися на роботі. Також поновлюються на роботі люстровані прокурори.

І навпаки, більше половини вперше прийнятих на роботу прокурорів за результатами конкурсу у 2015 році, звільнилися.

Пане Президенте, існуюча у державі система контролюючих органів не може замінити наглядову діяльність прокуратури.

Пристрасті навколо питання щодо статусу прокуратури, які давно перейшли з правової у політичну площину, негативно позначилися на діяльності прокуратури і сприяли допущенню концептуальних помилок щодо ролі та значення прокуратури у системі державних органів.

Хибні погляди, в тому числі з боку деяких керівників Генеральної прокуратури, призвели до суттєвих упущень в організаційній, кадровій роботі, породили у працівників прокуратури невпевненість щодо майбутнього вищої наглядової інстанції, а відтак спад активності прокурорської діяльності, зниження її ефективності.

На часі замість «кадрових цунамі», керівникам прокуратури зайнятися ефективною організаційно-розпорядчою діяльністю, та утвердити Прокуратуру України, як єдину централізовану державну інституцію.

Збереження за прокуратурою наглядових та представницьких, правозахисних функцій мали б принциповий характер. Недарма навколо цієї проблеми не вщухають гострі дискусії.

Підґрунтя цього питання зрозуміле: дієвий нагляд за додержанням законності і проведенням досудового слідства на високому професійному рівні органом, який накопичив величезний досвід розслідування найбільш небезпечних і тяжких злочинів, не влаштовує тільки правопорушників і олігархів.

Особливо слід підкреслити значення наглядових функцій прокуратури у захисті прав і свобод громадян, оскільки прокуратура, яка оперативно реагує на порушення законодавства, є найдоступнішим і найнадійнішим державним органом, що здійснює ефективний захист прав і свобод людини. До речі, така допомога надається безкоштовно.

Генеральний прокурор Рябошапка Р.Г. затвердив Положення про порядок проходження прокурорами атестації на виконання Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». Документом встановлюється процедура проходження атестації для прокурорів та слідчих органів прокуратури всіх рівнів.

Прокурорів генеральної, регіональних та місцевих прокуратур, а також підрозділів військової прокуратури зобов’язали до 15 жовтня поточного року включно подати заяву про намір пройти атестацію.

На сьогодні пропагується, що кадрова комісія буде використовувати будь-яку необхідну для цілей атестації інформацію про прокурора.

Фізичних та юридичних осіб, органи державної влади і місцевого самоврядування Генеральний прокурор спонукає надавати відомості, які можуть свідчити про невідповідність прокурора критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, що можуть братися до уваги кадровою комісією.

У Союзі юристів України детально опрацьований згаданий Порядок проходження атестації.

Цілком очевидно, що зроблена спроба завуалювати чергове тотальне звільнення прокурорів.

Для цього використовуються протиправні методи.

Сучасна історія відвертої дискримінації гарантій незалежності прокурорів, розпочалася ще у грудні 2014 року, коли їм під ялинку, законотворці поклали Закон № 76-VIII, яким скасували умови призначення та перерахунку пенсії.

Законом № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року взагалі припинений перерахунок пенсій прокурорам, навіть заборонена їх індексація.

Просив би Вас, пане Президенте, звернути увагу, що усім іншим пенсіонерам у тому числі суддям, поліцейським, військовослужбовцям пенсії, довічне грошове утримання, індексуються і перераховуються.

І на останок, у жовтні цього року спеціально для звільнення прокурорів були внесені зміни до трудового законодавства, суть яких зводиться до того, що з моменту набуття чинності Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», всі прокурори вважаються попередженими про можливе звільнення.

Ось так, одним махом вирішується доля біля 12 тисяч людей та їх сімей. Серед них прокурори, які знаходяться на лікарняних, декреті та у відпустках по догляду за дітьми.

Звертаюсь до Вас, як до єдиної службової особи у Державі, яка не може допустити, щоб дискримінаційні тенденції при законотворенні, свідчили лише про декларативність, а не реальне дотримання статті 22 Конституції України, що не допускає звуження прав і свобод людини і громадянина при прийнятті нових законів, або при внесенні змін та доповнень у діючі. Адже прокурори, які перебувають на службі до прийняття Рябошапкою Р.Г. рішення про атестацію, були прийняті на роботу на інших умовах.

Загальна Декларація з прав людини від 10 грудня 1948 року забороняє дискримінацію за будь-якою ознакою.

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права проголошує презумпцію невинуватості та рівність людей перед законом без будь якої дискримінації.

Конвенція МОП № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця передбачає обов’язок роботодавця письмово попередити працівника про рішення припинити з ним трудові відносини.

Очевидно, що зовсім неприпустимим являється заклик до надання дискридитуючої інформації та прийняття без усякої перевірки достовірності рішення про можливість подальшого перебування працівника в органах прокуратури.

Підсумовуючи викладене, інформую Вас про те, що у Генеральній прокуратурі України на цей час зберігається досить значний та незамінний потенціал професіоналів високого ґатунку.

Здатність нинішнього керівництва Прокуратури України організувати її діяльність та правильно націлити на виконання покладених функцій, набагато швидше призведе до утвердження в Державі верховенства права та закону, ніж пошук так званих нових облич, які до цього ніколи не працювали у прокуратурі.

 

З глибокою повагою та надією,

Голова Союзу юристів України                                           Піскун С.М.