Одіозного україно-російського олігарха казахського походження Анатолія Юркевича особливо представляти не треба
Свій статок в 40 з гаком мільйонів доларів і активи вартістю в півмільярда Юркевич не соромився заробляти шляхом відверто шулерських схем: спочатку обманював селян, скуповуючи за безцінь молоко для своєї сирної імперії, потім «кидав» на нечувані суми українські банки.
Особливу активність відверто шахрайські дії Юркевича набули після Революції Переваги і початку російської агресії проти України. Вимушений розрив торгово-економічних відносин нашої країни з державою-агресором дуже болісно позначився на бізнес-імперії Юркевича (найбільший російський бренд «Мілкіленд», Останкінський молокозавод (Москва) та інші активи). У період з 2011 по 2015 рік, статок Юркевича скоротився з 413 до 40 млн доларів. За офіційними даними, свій російський бізнес Юркевич обслуговує в ряді банків РФ. Прикордонна служба повідомляла також про те, що в Росії у Юркевича є будинок. Там же живе його сім’я, і, як пліткують злі язики, навіть не одна.
Так ось, критична ситуація змусила одіозного бізнесмена поправити свій матеріальний статус шляхом «кидання» українських банків на великі суми.
Спочатку Юркевич вирішив «погратися» з коштами рефінансування в розмірі 120 млн грн, які в березні 2014 року НБУ видав його банківській структурі ПАТ «УПБ» для збереження ліквідності. В якості застави Юркевич передав Нацбанку майнові права на активи (земельні ділянки) фірм-боржників УПБ ТОВ «Розвиток-2012» і ТОВ «ФК АУРУМ ФІНАНС». Як з’ясувалося ці фірми контролював сам же Юркевич. Шахрайська схема була проста: гроші рефінансування, минаючи кореспондентський рахунок НБУ, Юркевич перерахував своїм підставним фірмам, на які були записані земельні активи. І тут же, цими грошима, «прокладки» розрахувалися за кредитними договорами з УПБ, вивівши з-під кредитної застави землю. У підсумку, УПБ не тільки не повернув Нацбанку кредит рефінансування, а й залишив Нацбанк без заставних земельних активів. Втім, афера не спрацювала.
За рішенням НБУ банк Юркевича був визнаний проблемним і незабаром припинив своє існування. А в рамках порушеної Фондом гарантування вкладів кримінального провадження, майно фірм-прокладок у вигляді ряду земельних ділянок було заарештовано.
Однак одіозний бізнесмен не став сидіти склавши рук, і вже незабаром вибрав собі іншу жертву.
У вересні 2011 року українська філія «Сбербанку» відкрила компанії Юркевича «Край проперті» дві кредитні лінії на загальну суму 56,2 млн доларів. У вигляді іпотечної застави «Ощадбанку» був переданий київський ТРЦ «Магеллан» на проспекті Глушкова. Коли в березні 2017 року термін повернення кредиту закінчився, але гроші (з урахуванням відсотків – 65 млн доларів) Юркевич виплачувати відмовився, банк перереєстрував на себе право власності на нерухоме майно ТРЦ «Магеллан». У свою чергу, Юркевич почав тривалу серію судових процесів, за час яких, за допомогою корумпованих суддів, переписав торговий центр на свою чергову фірму-прокладку нерезидента України «Артпрогруп ЛТД». Але і ця афера не спрацювала.
Рішенням Верховного Суду України від 25 травня 2018 року, законне право власності ТРЦ «Магеллан» належить «Сбербанку». Нещодавно нова керуюча компанія, з якою банк уклав договір, приступила до виконання своїх обов’язків. Юркевичу нічого не залишилося, як вдатися до замовного інформаційного галасу, звинувачуючи «Сбербанк» в рейдерстві. А ще, аферист спробував заручитися підтримкою патріотичних організацій. Правда, патріоти вчасно зрозуміли, що до чого, і не стали вплутуватися в конфлікт. Можна припустити, що швидше за все, тепер вони поставлять ряд неприємних питань своєму «замовнику». І перш за все – чому в умовах війни на Донбасі, Юркевич фінансує українськими кредитними грошима російський «Мілкіленд» і в тому числі – його структурний підрозділ Останкінський молокозавод. А можливо пригадають ще й те, як на зорі становлення своєї сирної бізнес-імперії, Юркевич перекрив селянам можливість реалізовувати молоко за ринковими цінами, скуповуючи у людей сировину фактично за безцінь.
В цілому ситуація більш ніж дивна. По суті, в даному конфлікті б’ються російські з російськими. Але, при цьому, страждають українці. Адже саме у нас Юркевич намагається вкрасти гроші. Як не крути, не дивлячись на назву, «Сбербанк» – українська фінустанова. І крадучи гроші у банку, такі як Юркевич, карають саме українців. Більш того, вкрадені гроші Юркевич не вкладає в свій бізнес в нашій країні. Він виводить їх в Росію, про що неодноразово публічно зізнавався сам. І в такій ситуації, Юркевичу було просто нерозумно покладатися на допомогу українських патріотів грабувати власних же громадян путінським олігархам.
