Життя витікає із заповідних місць прибережної зони Дніпра в Обухівському районі Київської області разом з піском, який незаконно видобувають під Києвом

Ще в 2016 році журналістами та громадськими активістами було викрито депутата Обухівської райради Ларису Ільєнко та встановлено її причетність до підпільного намиву піску під Києвом, пише Голос.ua. Але цю «пісочну» справу проти неї було призупинено. З тих пір Іллєнко тільки зміцнила свої позиції на тіньовому пісочному ринку Київщини. Більш того, незаконний піщаний промисел, за яким вона стоїть, продовжився і набув ще більших масштабів.

Але мова зараз навіть не про розміри та суми прибутку від незаконного видобутку піску. Мова про той непоправний збиток, який наноситься такою здобиччю. Адже незаконні кар’єри і намивання – це просто браконьєрське знищення живої природи. Знищення безповоротне, що не піддається відновленню. Адже для того, щоб створити унікальні ареали для флори і фауни, природі знадобилися мільйони років. А знищується все – за лічені місяці.

За словами екологів, незаконний видобуток піску під Києвом вже набрав масштаби незаконного видобутку бурштину на Волині та Поліссі. За інформацією ЗМІ, піщані кар’єри на Київщині кришують люди в погонах. Ціна питання – не менше 14 мільйонів доларів на рік. Щорічно в Київській області, за даними екологів, нелегально видобувають близько 7 млн ​​тонн піску. І це тільки по Київській області. І пані Іллєнко – не виняток. Журналісти з’ясували, що у «піщаної королеви», як прозвали Ларису Іллєнко жителі Київської області? в місцях, де ведеться незаконний видобуток піску, є дуже серйозні зв’язки в СБУ. Саме це дозволяє пані Іллєнко не бояться поліції, яка раз у раз намагається реагувати на «сигнали» активістів.

Але вищезгадані 14 мільйонів доларів – це сума заробітку від незаконного видобутку піску. А якщо порівняти ці гроші з сумою, яка необхідна для того, щоб витратити на відновлення унікального природного середовища, зруйнованого незаконними здобувачами – виходить незрівнянно. Адже на відновлення одного гектара природних угідь в прибережній зоні необхідно витратити мінімум 12 мільйонів доларів на рік. Кожне зрубане деревце, кожен сантиметр вивезеного ґрунту і чорнозему – це ті втрати, які абсолютно не хвилюють пані Іллєнко. Адже вона і їй подібні керуються принципами: «Після нас – хоч потоп». Але тільки проблема в тому, що потоп на територіях, розграбованих фірмами по незаконному видобутку піску пані Іллєнко – може трапиться набагато раніше. Адже берегова лінія в результаті намиву піску і його видобутку кар’єрним способом – просто руйнується, родюча і заповідна земля змивається. Флора і фауна просто гинуть. І цей процес в деяких місцях можна зупинити лише штучно, спорудивши дамбу. Але знову-таки: це зупинить процес, але не поверне природу.

Влітку 2018 року екологи зажадали від прокуратури зупинити вбивство природи в Київській області. За словами керівника ВГО «Бюро по захисту екології і здоров’я», активіста-еколога Михайла Бурди, обласні правоохоронці мляво розслідують відкриті кримінальні виробництва проти «підпільників», в результаті чого гине екологія регіону, наноситься багатомільйонних збитків бюджету, а фінансові потоки осідають в кишенях «пісочної мафії» і чиновників-корупціонерів. За даними ЗМІ, для того, щоб один кар’єр міг спокійно працювати, його власники повинні заплатити міліції, прокуратурі та СБУ по 20 тисяч доларів на місяць. Тоді як обладміністрації дістається від сили $ 10 тисяч.