Про це він розповів у програмі «Історичні хроніки».
«Незважаючи на те, що радянська та німецька сторони зобов'язалися зберігати в суворому секреті статті додаткового протоколу до пакту про ненапад, чутки про розділ Східної Європи, що відбувся в Москві, виникли майже відразу, викликавши зрозуміле занепокоєння у керівництва балтійських країн», - зазначає Руслан Бізяєв.
Як він розповідає, країни звернулися за роз'ясненнями до представництв Німеччини та Радянського Союзу, але їхні дипломати заперечували наявність будь-яких таємних домовленостей щодо балтійських республік.
«Початок війни в Європі посилив побоювання балтів бути втягнутими в події та спонукав ввести в дію закони про нейтралітет. Водночас ці країни почали розглядати можливість економічного зближення з Радянським Союзом, запропонувавши переговори про розширення товарообігу та можливість транзиту вантажів через Біломорсько-Балтійський канал та північні радянські порти, зважаючи на ймовірність перетворення Балтійського моря на театр військових дій», - пояснює Руслан Бізяєв.
За словами експерта, коли 17 вересня 1939 року червона армія перейшла польсько-радянський кордон, того ж дня державам, які перебували в дипломатичних відносинах з СРСР, була вручена нота, у якій наголошувалось на політиці нейтралітету щодо них. А тим часом, розповідає політолог, Сталін та Молотов уже ретельно опрацьовували сценарій територіально-політичної перебудови Естонії та Латвії. Тоді ж, зазначає він, стався скандал із польським підводним човном «Орел», було встановлено морську блокаду Естонії, у ході якої в її територіальні води неодноразово вторгалися радянські есмінці, які шукали підводний човен і обстрілювали узбережжя.
«Тут побоюються, телеграфував 21 вересня з Таллінна італійський посланець, що під приводом цього факту радянські кораблі більше саме не покинуть естонські води та встановлять сувору блокаду берега, що може стати підготовкою до подальшої окупації країни. Демонстрація флоту і концентрація прикордонних військ, що здійснюється, слугує меті остаточно переконати естонський уряд у безглуздості будь-якої протидії», - розповідає Руслан Бізяєв.
Далі радянське керівництво, констатує він, перевернуло історію з польським підводним човном так, що винною виявилася Естонія, яка нібито поставила під загрозу безпеку СРСР. Тому, продовжує експерт, Молотов зажадав укласти військовий союз або договір про взаємну допомогу, який водночас забезпечував би Радянському Союзу право мати на території Естонії опорні пункти або бази для флоту та авіації.
«Звичайно, не в підводних човнах була справа. Жодної польської субмарини на Балтії на цей час не залишилося», - наголошує Руслан Бізяєв.
Як повідомляла Politeka, Пономарьов заявив, що HIMARS радикально змінили правила гри на полі бою.
Також Politeka писала, що Прохоров пояснив, чому вони хочуть першими зустріти білоруську армію, якщо вона отримає наказ іти в наступ.
