Про Антикорупційний суд

Нову версію законопроекту про Антикорупційний суд мусить розглянути Комітет Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя, який займається не антикорупційною політикою, а саме судовою системою. Зараз Антикорупційний комітет паралізований через те, що владі він не потрібен. Ми очікуємо, що буде президентський проект, який з’явиться у сесійній залі, але навряд чи цього тижня він буде на голосуванні.

Бачимо, наскільки затяглася ситуація з Державним бюро розслідувань. Суд – також дуже тонка організація, яку потрібно дуже чітко відбудовувати. У кращому разі від моменту, коли ми все затвердимо у Раді, мине приблизно півроку. Коли ми це зробимо – інше питання. Це також може затягнутися на місяці. Президент узяв ноту «я буду з вами торгуватися». Думаю, цей процес максимально перетворюватиметься на такий собі антикорупційний театр замість реальної антикорупційної діяльності.

Опозиція більш-менш єдина щодо бачення законопроекту про Антикорупційний суд. Зрозуміло, що нам потрібен незалежний орган, щоб мали право вето представники наших іноземних партнерів. Це ідеальні критерії. Будь-який законопроект, який їм відповідає, підтримає опозиція.

Про пріоритети Ради

Специфіка цього парламенту – він завжди жив відчуттям, що наступний рік – це рік виборів. Усе, як і завжди. Кожна партія в будь-який момент думає, як голосувати, щоб переобратися. Тим паче є постійне відчуття тимчасовості цієї ситуації, що нависла над нами. Цього року працюватимемо так само, нічого не зміниться.

Щодо децентралізації, думаю, найближчими тижнями це буде питанням №5. На сьогодні воно не на порядку денному. Нам треба хоча б закрити кадрові питання. Можемо 17 чи 170 законів ухвалити, але виконувати їх нема кому. В уряді половина позицій не закриті. Національний банк, Рахункова палата, ЦВК де-факто обезголовлені. До децентралізації руки дійдуть не дуже скоро. Можливо, до літа й дійдуть.

У Раді нині ситуація не дуже оптимістична. Річ у тім, що цього тижня можливий один робочий день – це вівторок. Четвер буде під великим питанням через те, що в США відбуватиметься Молитовний сніданок, на нього поїдуть осіб 50 із нашого парламенту. Це чинні депутати, які ходять і голосують. Кворуму на проурядове, пропрезидентське голосування не буде. Виноситимуть щось компромісне, загальне, не надто важливе.

Едуард Юрченко про дружинників, право на силу та передвиборчі амбіції

Проблема в тому, що немає голосів у парламенті на переобрання голови Національного банку України, підвішена ситуація з торгами з приводу омбудсмена тощо. Що ми робитимемо у вівторок – для мене теж велике питання.

У нас є багато пропозицій нейтрального характеру, наприклад продовжити реформу поліції. Бачимо, що поліцію намагаються замінити «Національними дружинами». Очевидно, ця політична ініціатива виникла в умовах, коли населення розуміє, що поліція не може впоратися з контролем навіть вулиць. Виходять «Національні дружини» та деякі інші ініціативи, які дуже успішні, їх поважають та підтримують.

Пропонуємо рухати далі компромісні, консолідовані речі, котрі всіх задовольняють, зокрема маркування поліцейських. Із Майдану ми бачили проблему анонімності, коли люди під виглядом поліцейських або поліцейські коїли злочини. Давайте запровадимо, що вже давно треба зробити, маркування поліцейських. У кожного поліцейського буде жетон. Якщо знатиме, що він під камерою, то не буде коїти злочини, бо це одразу ж зафіксують. Зараз ми бачимо навіть на масових акціях на Майдані поліцейських у масках, без адекватних номерних знаків. На мій погляд, це потенційні злочинці. Щоби спала напруга суспільство-влада, треба поліцію налаштовувати  на конструктивний робочий лад.