По-перше, рівень боротьби з корупцією варто оцінювати з погляду статистики: які органи існують і що відбулося. В Україні на сьогодні достатньо органів, які можуть і мають боротися з корупцією – їх 11. Найбільш відомі: НАБУ, НАЗК, Спеціальна антикорупційна прокурора, Прокуратура, Держбюро розслідувань, Міністерство юстиції України, є відповідальні два агентства, комітет Верховної Ради, СБУ, поліція тощо. Плюс ми наразі чекаємо створення спеціального Антикорупційного суду, який має бути відправною чи стримувальною точкою, яка в певний спосіб вплине на рівень корупції в країні. Однак статистика говорить про інше. Незважаючи на таку кількість потужних органів, ми бачимо, що Україна нині на 131 місці зі 176 країн за рівнем корупції. Це дуже погано.

Я не знаю, де ще в світі так багато органів, які займаються антикорупційними питаннями. До того ж, за дослідженням відомої компанії, Україна посідає перше місце з 41 країни (зокрема країни Африки) за рівнем корупції. Більшість населення України вважають, що немає на сьогодні органу, який справді ефективно працює щодо запобігання корупції.

Із другого боку, є статистична оцінка міжнародних компаній, яка говорить про те, що в нашій країні більше ніж 80% населення вважають, що за 27 років нічого не змінилося у боротьбі з корупцією. Сюди можна додати звіт від минулого року наших антикорупційних органів, що більше ніж 2800 справ направлено з обвинувальними актами до суду, щоб особам висунули звинувачення у вчиненні корупційних правопорушень.

Як ми з вами відчуваємо цей рівень боротьби із корупцією? Ми відчуваємо, що щось змінилося? Особисто я – ні. Можна говорити про статистику, показувати боротьбу органів, робити класні звіти, але якщо пересічний громадянин не відчуває якихось змін, тоді говорити про зміни в державі в цьому напрямі просто неможливо.

Навіть не всі розуміють, що таке корупція. Корупція – це коли конкретна особа, яка має можливості та повноваження виконувати від імені держави відповідні функції, отримує неправомірну вигоду або обіцянки та пропозиції такої вигоди. Неправомірна вигода це не лише гроші, а й нематеріальні активи, тобто щось, що ця особа отримає, користуючись своїми повноваженнями поза законом та всупереч моральним нормам.

На жаль, не всі громадяни розуміють, що вони щодня своїми вчинками на своєму рівні вчиняють маленькі речі, які в подальшому впливають на загальний рівень корупції. Корупція це не явище, яке звідкись прилетіло і тепер у нас є. У світі немає такої країни, де не було б корупції. Але в нашій країні рівень тотально високий, тому всі про це говорять. Це впливає на те, що населення України сьогодні взагалі не довіряє державним органам влади.

Валерій Карпунцов про «безімунітетну» Савченко та новопризначених очільників

Часто запитують, чому в Україні такий рівень корупції. Ми майже Європа за стандартами, територіально. В принципі, можемо взяти позитивні моделі, щоб розвиватися. Однак маємо політичні, економічні та правові причини корупції в Україні. Політики зловживають владою, немає нормальних прозорих умов для існування бізнесу, спочатку не було системи антикорупційних органів, тепер вона є, але немає ефективного механізму, який забезпечив би відповідальність осіб, які вчинили корупційне правопорушення. Ви чули останніми роками про якісь гучні справи, щоб хтось когось посадив за ґрати? Немає такого, бо й тут корупція. Справи до суду не доводять.

Проте, на мою думку, основна причина корупції криється в соціально-психологічному ставленні. Тобто всі громадяни України звикли жити в тих умовах, в яких живемо. Це справді зручно. Навіщо щось змінювати, якщо це тобі дає певні дивіденди? Це як: «Чому йому можна, а мені не можна? Я ж теж платник податків». Це безвідповідальне ставлення.

Наразі в країні настав той час, коли, якщо не зупинитися, не почати з себе, нічого не зміниться. Не можна нічого змінити, якщо ти проти корупції, але поводишся невідповідно. Це вже дисонанс. Громадяни повинні, кожен на своєму рівні, зупинитися і почати розуміти, що так жити більше не можна, це вже дорога в нікуди. Можна втілювати європейські стандарти, говорити, що у нас на сьогодні вже працює Угода про асоціацію з ЄС, бути членами міжнародних спільнот, але якщо людина не бачить можливості захисту своїх елементарних прав, бо є зневіра у суді, органах прокуратури, адвокатах, бо вважають, що адвокати беруть хабар, то нічого не вийде. У такій державі, хоч що роби, не буде розвитку.

Основна причина корупції – соціально-психологічна, в особистості людини, в тому, що ми звикли так жити, не звертати уваги на вияви корупції, робити щось найлегшими методами. Щоб не вмерти, почати розвиватися, кожен громадянин має почати з себе – припинити давати хабарі, брати їх та взагалі змінити цю ментальність. Можна жити в інших умовах. Це демонструють наші західні сусіди.