Про декларацію, підписану в Сінгапурі президентами США та КНДР, передумови і наслідки її підписання, про шанси встановлення демократичного ладу в Північній Кореї та бізнес-хватку Трампа розповів гість Politeka Online Борис Тизенгаузен, експерт з управління репутацією
Про документ, підписаний Трампом і Кім Чен Ином
Я дотримуюсь позиції обережного оптимізму. Справді, цей документ можна назвати історичним, бо ми пам’ятаємо, як останні півроку посилювалася напруга між цими двома державами, тобто фактично дійшло до погроз застосування ядерної зброї. Так само швидко це загострення пішло в пісок. До останнього ніхто не був упевнений, що ця зустріч відбудеться. Першу зустріч було скасовано за ініціативою Дональда Трампа, друга зустріч відбулася. Справді, документ доволі туманний, немає осудної дорожньої карти, як Північна Корея буде проводити денуклеаризацію власної країни.
Але перші кроки вже зроблено – знищено випробувальний полігон. Якщо говорити глобально, то в цій ситуації обидві сторони отримали колосальний репутаційний бонус.
Півроку тому Кім Чен Ин сприймався як регіональний лиходій, який став загальносвітовим лиходієм. А буквально кілька днів тому він перетворився на миротворця. Ситуація дійшла до тієї точки, коли і США, і Північній Кореї було вигідне це перемир’я. Дональду Трампу була потрібна “маленька переможна війна”, яка і відбулася без єдиного пострілу. Тобто Трамп входить у світову історію як миротворець. Йому це потрібно зараз, як ніколи, бо у вересні в США будуть проміжні вибори в конгрес, де республіканцям важливо буде зафіксувати й утримати більшість у обох палатах. Дональд Трамп, звісно, претендує на Нобелівську премію миру, яка була в Обами. Але в Обами вона була суто політична, а у Трампа є абсолютно реальні шанси отримати її заслужено.
Що ж до Кім Чен Ина, то у нього теж була гранична точка. У Північній Кореї торговий оборот із Китаєм становить близько 90% від загального обороту. Якщо раніше Китай доволі холодно ставився до санкцій щодо Північної Кореї, то останній санкційний пакет він завзято кинувся виконувати. Північна Корея зрозуміла, що якщо Китай включився в санкційну програму, то нічого хорошого очікувати не варто. Якраз вдалий момент для Кіма, коли він міг би вивести власну країну з позиції вигнанця, в яку вона заходила багато років. Сукупність усіх цих факторів дала цю зустріч.
Із другого боку, Північна Корея вже брала курс на денуклеаризацію. Ми бачимо, що це ні до чого не призвело. Ядерну програму було розвинено ще сильніше і могутніше після цього курсу. Тому говорити про щось конкретне без дорожньої карти та конкретних угод поки передчасно. Ми пам’ятаємо лівійський сценарій, коли Каддафі теж давали гарантії безпеки ті ж США, а в результаті його просто фізично знищили. Давайте подивимося, що буде далі.
Про логіку дій і мотивацію Кім Чен Ина
Я назвав би Кім Чен Ина найбільш проєвропейським з усіх попередніх його династичних родичів. Він навчався у Швейцарії, любить різні європейські речі, доволі тісно спілкувався з одним із американських баскетболістів. Це людина, на відміну від усіх інших, яка доволі довго побула у Європі. Думаю, у нього є бажання перейти зі стадії вигнанця в статус більш-менш цивілізованого правителя.
Якщо ми говоримо про повне роззброєння, то, звичайно, Північна Корея розуміє і бачить історичні приклади, що цього робити не варто.
Так, будуть певні кроки, поступальні дорожні карти, яких може бути декілька, але роззброюватися повністю, звісно, ніхто не буде. Північна Корея – це держава символізму, в них усе на символах, усе сакрально. Сонце плаче у них, гора радіє, коли народжується правитель. Тобто для них важливі символи. Я думаю, що найближчим часом ми побачимо цілу низку таких символічних жестів. Наприклад, посли миру. Ним може стати той-таки американський баскетболіст, який уже приїжджав туди неодноразово.
Обмін такими культовими особами, сакралізація певних тем і цінностей – найближчим часом ми це побачимо. Для Дональда Трампа, безумовно, важливо розтягнути цю історію до кінця власної каденції. Він повинен увійти в історію як президент-миротворець, який за півроку для врегулювання цього конфлікту зробив те, що не зміг зробити Барак Обама. Думаю, Дональд Трамп буде підігравати, звісно. Ми побачимо частину реперних точок, сакральних і медійних, з одного і з другого боку.
Про гарантії Трампа Кім Чен Ину
Про скасування санкцій на цій зустрічі навіть не йшлося. Тобто всі зберігають частку напруги, тримаються в тонусі.
Північнокорейські ЗМІ прекрасні в подачі інформації. Вони вважають, що представники Північної Кореї першими висадилися на Місяць. Реально, найімовірніше, Дональд Трамп готовий поступально скасовувати ці санкції, якщо Північна Корея даватиме якісь відчутні приводи для цього. Американські експерти жартують, що США фактично дають гарантії Північній Кореї, що вони не нападуть. Наступні кроки можуть бути, наприклад, такі: часткове виведення американського контингенту з Південної Кореї.
Дональд Трамп уже сказав, що США припиняють спільні навчання, щоб не нервувати Північну Корею. Вони кажуть, що роблять це через дорожнечу. Але до цього це не було дорогим задоволенням, ми пам’ятаємо, як масштабно медійно висвітлювали в США просування авіаносця. Це дорога акція. Зрозуміло, що для того, щоб зараз її згорнути, потрібен вагомий привід. Я думаю, що справа не в ціні. Хоча для Дональда Трампа як для бізнесмена і це важливо. На мій погляд, він іще не перебудувався і навряд чи перебудується в політика. Він усе оцінює з погляду бізнесу та заощадження коштів.
Доказом цього є його різні заяви. На саміті НАТО він сказав європейським партнерам, що вони не вносять свою частку в бюджет НАТО. Він каже, що виходить із Паризької кліматичної угоди, бо це занадто дорого для США. Він говорить мовою бізнесмена. Приїжджаючи з будь-якої країни, Трамп говорить, що привіз круту угоду. Це не погано, коли людина ставиться до бюджету країни як до свого власного бізнесу.
