Коли і нащо народні обранці ходять до парламенту, чому нардепи безнадійно відстають від звичайних громадян та як мовне питання примушує почуватися у власній країні чужинцем, розповів гість Politeka Online Валерій Димов, політолог

Який із чотирьох мовних законопроектів можуть ухвалити

Четвер для наших депутатів, які звикли працювати на погоджувальній раді заради камер, а не заради порядку денного – це день, коли вони мають уже виходити на роботу. Тоді як більшість громадян України працюють із понеділка по п’ятницю. Але добре, що четвер є таким днем, бо так вони взагалі не виходили б і в нас були б проблеми з кворумом.

Порядок денний на сьогодні справді динамічний. У нас висока динаміка у суспільстві, нам багато чого треба вирішувати, тому депутати мають тримати руку на пульсі України. А вони часто не встигають. Порядок денний громадян уже далеко попереду. Я проти кнопкодавства, але це показує цю динаміку. Справді буває, що хтось не може бути у залі. Якщо раніше голосували, як скаже Банкова Януковича, а Янукович говорив, як командував Кремль, то зараз усе ж таки це поодинокі випадки – ті люди, за яких голосували, часто кажуть, що не могли бути присутніми.

Я не виправдовую, але питання треба вирішувати, а не зривати засідання. Це дуже важливі закони, їхнє ухвалення не можна зривати через саботаж. Якщо раніше змагалися, хто розділить Україну і відіграє на своєму електораті, то всі чотири мовних законопроекти покликані заповнити той вакуум, який утворився після того, як Конституційний суд скасував закон Ківалова-Колесніченка.

Його використовували, щоб розколоти Україну та по частинах або всю відразу зробити сателітом Кремля.

виселица для Януковича

Сьогодні змагаються за об’єднання України. Те, що є змагання за те, щоб саме за мій закон проголосували – це також традиційно для України. Депутати хочуть бути ще більшими патріотами, і це позитивно. Там немає заборони українцям говорити якоюсь іншою мовою, а є намагання врегулювати ситуацію, щоб не використовували цей вакуум ті, хто хоче продовжувати жити в розколотій країні.

Чи може мовна інспекція стати на заваді євроінтеграції

Угорщина має проблеми не лише з Україною, вона фактично під санкціями ЄС саме за таке ставлення до інших людей, які не є прихильниками чинної влади в Угорщині.

Вони використовують українців у власних інтересах усередині країни.

Проблема є, але не тому, що ми ухвалили закон про освіту, в 7 статті якого йдеться про те, що всі мають знати українську мову, аби в нас не було дискримінації за мовною ознакою. Питання не в Угорщині, не в мові, не в освіті, а в тому, що цей закон давно мали ухвалити, аби я в Закарпатті почувався громадянином України, а не Угорщини, бо сьогодні там у сфері обслуговування можуть і не знати української.

Закарпаття є територією України, а не ресурсом для того, щоб закарпатські угорці, румуни голосували за потрібних кандидатів. У законопроектах, наскільки я знаю, йдеться про те, що можна говорити іншими мовами, але я як громадянин України маю право отримати весь спектр послуг на території України українською мовою.

Нагадаємо, Україна – наш партнер: НАТО втрутилося в скандал з Угорщиною.

Як писала Politeka, звичайний фашизм: Україну вирішили розділити між Польщею та Росією.

Також Politeka писала, що скандальний закон щодо Донбасу прийнято: що зміниться.