Чому парламент працює неефективно, з якої причини звільняється Валерія Гонтарева та чи варто будувати стіну між неокупованими та окупованими територіями розповів гість Politeka Online політичний експерт Євген Магда.
– Як ви вважаєте, чому ми так і не дочекалися річного публічного звіту Володимира Гройсмана?
– Але ж година уряду була.
– Так, Володимир Гройсман прийшов до Верховної Ради як чесна людина, яка ще рік тому керувала парламентаріями, але багато хто вирішили не приходити, вирішили, що їм це не треба.
Я хотів би зауважити той факт, що в цьому немає провини Володимира Гройсмана, не він же має призначати час свого звіту у Верховній Раді, це питання самої Ради. У мене взагалі багато питань до її продуктивності. Спікер парламенту Андрій Парубій говорить, немов про велике досягнення, про те, що парламентарі прогуляють засідання і не отримують зарплату. Я думаю, що людина, яка може домогтися того, що на українських парламентарів стануть поширюватися норми Кодексу законів про працю, заслуговує на велику повагу українського суспільства.
– Коли це відбудеться?
– В Україні це навряд чи відбудеться, це сарказм. Люди, які в 2014 році прийшли до парламенту з гаслами: «Ми продовжуємо справу Майдану», насправді продовжують справу захисту власних інтересів.
– Уряд Гройсмана вже втратив свій імунітет. Як ви вважаєте. Верховна Рада ініціюватиме річний звіт?
Леонід Кравчук: Народ може прийти на Майдан уже не з голими руками– Інакше виникне питання, для чого взагалі вона існує. Звісно, ініціюватиме. Гройсман і сам зацікавлений у тому, щоб відзвітувати, отримати позитивні відгуки і піти працювати далі. Проте це відбудеться лише у середині травня.
– Може, навмисно тягнули до травня?
– У цьому взагалі є цікава ідея. У нас Рада підлаштовує свій календар під засідання Парламентської асамблеї Ради Європи, під свята, під настрій окремих парламентарів. Є одне питання: коли ВР перестане працювати в режимі мирного часу? Вона сьогодні працює так, ніби війни на Сході немає, ніби кризи, найглибшої за останніх 25 років, у країні немає, хоча вона триває вже не перший рік, ніби у нас все гаразд, добре і чудово.
Ця Рада – це скликання імітації бурхливої діяльності, як не прикро це усвідомлювати.
– Як ви оцінюєте уряд Гройсмана?
– Нормально. Нормальний уряд, міг бути й гіршим.
– Може, ви навіть погоджуєтеся з Арсенієм Петровичем, що це найкращий прем’єр?
– Ну, Арсеній Петрович людина саркастична, яка дуже добре, мабуть, пам’ятає, як її викорчовували з прем’єрського крісла задля того, щоб посадити туди Володимира Гройсмана. Але сьогодні політично «Народному фронту» невигідно підтримувати будь-які ініціативи щодо відставки уряду, бо відставка уряду може спричинити дострокові парламентські вибори, а вони для НФ – якщо не політична смерть, то потреба витрачати дуже великі гроші, аби зберігати парламентську прописку, але навіть у разі збереження вона буде не такою масштабною, як сьогодні.
Тому реверанси перед Гройсманом – це нормально. Інша річ, що уряд міг би спиратися на дієвішу підтримку парламентаріїв.
– Голова Нацбанку Валерія Гонтарева написала заяву про відставку майже одночасно з головою Фонду держмайна Ігорем Білоусом, Дмитро Вовк повідомив, що він іде. Як гадаєте, ці всі відставки пов’язані?
– Вони йдуть не всі, а кожен окремо. Якщо виходити з вашої логіки, варто очікувати, що й Петро Порошенко напише заяву про відставку, всі будуть у повному захваті, буде повний гештальт.
Я думаю, що насправді це збіг. Бо Валерія Гонтарева вже давно хотіла піти у відставку, вона справді багато зробила на своїй посаді…
– Багато – це що?
Андрій Новак про долю гривні та спекуляції Нацбанку (відео)– Це перехід ПриватБанку в державну власність, безболісний для багатьох його клієнтів. Це вичищення восьми десятків поганих банків із банківської системи. Хоча, мабуть, могли бути й інші сценарії, але не в нинішній ситуації.
У нас люди живуть думкою про долар по 8, не розуміючи, що країна, яка воює, в якій накопичилися негативні тенденції в економіці, зокрема через кредити, долар не може бути по 8 за помахом чарівної палички. Ще десяток років він до такого не повернеться.
– Ви вважаєте, що біля сотні закритих банків були поганими?
– Більшість. Який сенс закривати банки просто так? Я думаю, що Гонтарева справді доволі кваліфікований фахівець, про це говорять і люди, які розуміються на банківській системі.
А наше експертне середовище в соціальних мережах хвилеподібне – сьогодні експерти з банківської справи, завтра з міжнародних відносин, післязавтра з розміновування боєприпасів. У нас кількість військових експертів стабільно висока й стабільно перевищує кількість військовослужбовців.
– Заяву Гонтаревої ще президент має підписати, парламентарі мають проголосувати. З огляду на те, що вони на чотири тижні пішли на канікули, працювати на своїх округах, ця відставка може затягнутися на тривалий час.
– Я думаю, що вона, як людина, яка анонсувала, що піде 10 травня, тоді й піде і буде виконувачкою обов’язків тимчасово, а тимчасом парламентарі з президентом можуть узгодити кандидатуру нового голови Нацбанку. В Україні достатньо фахових банкірів, щоб обійняти цю посаду.
– А хто може стати новим очільником Фонду держмайна? Чи є надія, що з новим очільником ця структура працюватиме краще?
– З огляду на риторику Володимира Гройсмана, я хотів би, щоб він очолив Фонд державного майна, щоб одразу міг зайнятися продажем держмайна, бо він анонсував широку приватизацію.
Останній акорд приватизації може дати йому не просто фінансові ресурси, бо не завжди різні підприємства можуть ці гроші надати. Він продемонстрував розворот від командно-адміністративної економіки до ліберальнішої економіки.
– А що відбулося з обранням членів конкурсної комісії НКРЕКП?
– Парламентарі наші, як завжди, не домовилися. Вони взагалі не вміють домовлятися.
– Ляшко трибуну блокував… Усе це ми бачили.
– Це елементи того, що в Україні немає чітко визначених національних інтересів. Доки їх не визначать, будуть подібні проблеми й надалі.
– Парламентарі взагалі минулого тижня «активно» працювали. Активно намагалися внести поправки до законопроекту щодо конституційного суду. Він не пройшов, його, можна сказати, завалили. Чим зумовлена така низька активність наших парламентарів?
Микола Томенко про бізнес-інтереси влади та політиків без біографії – відео– Багато причин. І не минулого тижня вони так працювали, це відбувається вже протягом багатьох тижнів.
Згадаймо рік, коли Андрій Парубій став спікером – він поставив рекорд серед спікерів за кількістю достроково завершених парламентських засідань. Це свідчить про те, що значна частина парламентарів просто не розуміють, хто вони, для чого вони тут.
Вони розуміють, що депутатський мандат дає їм недоторканність, але багато з них навіть не планують балотуватися вдруге. У депутатського корпусу немає чіткого усвідомлення, що є національні інтереси, які потрібно захищати, за які потрібно голосувати. Голосування ці проходять після гучних окриків із Банкової чи від уряду.
Всередині парламенту відбувається броунівський рух. Так звана коаліція Майдану – це п’ять фракцій, які говорили з 2014 року, що вони змінюватимуть. Що саме вони змінюють, у мене досі є достатньо багато питань.
– На вашу думку, коаліція взагалі існує?
– Де-юре так. Де-факто ніхто досі не бачив її поіменного списку, крім, можливо, якихось обраних людей у секретаріаті парламенту. Це погано.
– Микола Томенко навіть судиться, щоб йому надали ці списки, але щось не дуже виходить.
– Річ у тім, що це підриває віру звичайних людей, бо парламент як представницький орган, має працювати чітко й прозоро. У нас ці епітети щодо нинішньої ВР незастосовні.
– Ця Верховна Рада допрацює чи будуть позачергові парламентські вибори?
– Оскільки нинішня Рада не збирається змінювати виборчий закон, то великого сенсу проводити дочасно парламентські вибори немає. Це означає замінити декількох персонажів, але не змінити систему.
– Ми ж із вами говоримо, що цей парламент недієздатний. Навіщо він нам?
– Ми можемо витратити мільярди гривень, щоб обрати ще гірший.
– Тоді який вихід?
– Чекати, доки вони подорослішають. Я не думаю, що отямляться, стануть розумнішими, ефективнішими, але життя триває. Це залежить не лише від парламентарів, а й від самого суспільства. Як суспільство відреагує на неробство парламенту на дострокових чи своєчасних виборах.
Час проведення виборів не має значення, реакція суспільства – має.
– Що буде з країною, доки вони дорослішатимуть?
– На жаль чи на щастя, ситуація показує, що в України є більший запас міцності, ніж сподіваються наші вороги. Тому чекати склавши руки не потрібно, треба намагатися країну змінювати. Але кожен її змінює з огляду на власні спроможності. Дуже прикро, що у багатьох наших законодавців ці спроможності прагнуть до від’ємних чисел.
– Як ви гадаєте, що означає активізація США в Сирії й Афганістані?
Андрій Тетерук: Гібридну війну виграємо лише гібридним шляхом– Що Сполучені Штати залишаються світовим лідером; що вони переконливо продемонстрували Росії, хто в домі господар; що той факт, що в США найбільший в світі військовий бюджет, відіграє свою роль. Вони фактично вказали Путіну його місце. Я гадаю, що це вперше, але не востаннє.
– З’явилася інформація, що держсекретар США Тіллерсон перед візитом до Москви говорив по телефону з Порошенком
– Тематика розмови очевидна: ситуація на Донбасі, повернення Криму, тобто відновлення територіальної цілісності.
Тіллерсон запевнив, що США за це боротимуться. У нас сьогодні за дипломатичними формулюваннями кожен бачить те, що він хоче. Росія, коли говорить про те, що підтримує Мінські угоди, має на увазі, що вона виступає в ролі їхнього гаранта, а Сполучені Штати вимагають їхнього виконання і від Росії. В цьому кардинальна відмінність.
Україна не залишається напризволяще з Росією, але треба набирати і власні очки, а не чекати, коли дядя Сем зробить для нас щось корисне.
– Як це робити?
– Внутрішніми змінами, ухваленням потрібних законів, інтенсифікацією законодавчої роботи, порозуміння Верховної Ради з Кабміном. Є багато речей, які потрібно втілювати, просто бракує політичної волі та відповідальності.
– Дехто пропонує взагалі стіну звести і відмовитись від окупованих територій, інші кажуть, що цього робити не можна. Дехто каже, що Мінські угоди – єдино можливий формат вирішення проблеми на Донбасі, інші кажуть, що вони взагалі не працюють.
– Іншого формату немає. Той, хто пропонує будувати стіну між тимчасово неконтрольованими територіями та рештою України, має розуміти, що перша цеглина цієї стіни може запустити процес політичної гангрени України. Це варто усвідомлювати.
– А вони говорять, що це ракова пухлина, яку треба видаляти.
– Я не онколог, мені важко казати, але я не знаю такого, щоб одразу пухлину вирізали. Все ж таки намагаються лікувати тіло, а не просто ампутують кінцівки чи вирізають хворі органи.
