Крилатий вислів «кому війна, а кому й матір рідна», на жаль, останнім часом став надмірно актуальним для України. За умов фактично війни, яку Росія розв’язала на сході України, в нашій країні все ж таки є окремі особистості, готові не просто співпрацювати з путінською Росією, а й «ділитися» стратегічною інформацією. І яскравий тому приклад – генеральний директор Південмашу Сергій Войт, гордий підписаним контрактом на виробництво 12 ракетоносіїв «Зеніт» для російської компанії.

Сергій Войт: російське лобі в українському ракетобудуванні

Дніпро й область стали лідерами за кількістю загиблих в АТО, дніпропетровські клініки, влада та волонтери взяли на себе величезне навантаження з допомоги пораненим бійцям, а тимчасом у тому ж Дніпрі керівник найбільшого підприємства космічної галузі відкрито співпрацює з підприємством країни-агресора.

Наша справа побудувати

Протягом останніх кількох років флагман не лише вітчизняного, а й світового ракетобудування Південмаш повільно вмирав. Невміле керівництво Сергія Войта, якого призначили гендиректором у 2014 році, призвело до практично повної зупинки виробництва. На підприємстві робочі дні скоротили до одного на тиждень, борг із зарплати перед колективом виріс до 100 млн грн., а через борги за електрику виробництво взагалі знеструмили.

Ситуація настільки патова, що в цехах навіть почали зрізати метал, а робітники масово звільняються і біжать до Росії, на ворожі заводи-конкуренти. Потрібно відзначити, що цей факт надмірно радує кремлівську пресу, яка, до речі, активно продукує інформацію про «смерть» Південмашу через розрив співпраці з Росією.

І на тлі всього цього вкрай дивним є той факт, що Сергій Войт, судячи з декларації про доходи за 2016 рік, справно отримує зарплату розміром більше ніж 1 тис. доларів та їздить на люксовому позашляховику Range Rover.

Ба більше – вітчизняні антикорупціонери запевняють, що гендиректор Південмашу здає агрофірмам полігони підприємства.

«Наприклад, у заводу є полігон величиною 6 тис. га. Замість випробувань на ньому вирощують сільськогосподарські культури. В оренду землю здають. Стандартна схема. Якщо порахувати за ринковими мірками, то це понад 600 тис. доларів на рік. Де вони? Антикорупційне бюро вже займається Південмашем — розтратою майна, хабарами… Як член Ради громадського контролю НАБУ, поцікавлюся, на якій стадії виробництво», — написав на своїй сторінці в соціальній мережі журналіст Роман Бочкала.

Усі ці звинувачення можна було б вважати безпідставними, якщо б не одне але. У діях керівництва Південмашу вже дуже відверто простежується загравання з Росією. Не припиняють проросійські настрої на підприємстві, із задоволенням пускають для спілкування з колективом одіозних друзів Януковича, а то і взагалі в терміновому порядку закуповують у країни-агресора комплектувальні на мільярди гривень.

Але і цього виявилося мало. Навесні Південмаш уклав контракт на виробництво 12 ракетоносіїв «Зеніт» із російською компанією S7 Sea Launch Limited.

«Зеніт» повинні зробити в рамках програми «Морський старт» і «Наземний старт» для вивчення та освоєння космосу з мирною метою. Проект міжнародний, але зараз практично повністю належить росіянам, хоч і замаскованим під американську фірму.

Загалом, те, що Південмаш нарешті почне працювати – новина хороша. Але і тут є підводні камені. За словами експертів, Південмаш винен Росії 10 млн доларів за багатостраждальний телекомунікаційний супутник «Либідь». Отже, гроші, сплачені підприємству компанією S7, можуть назад перекочувати в Росію. І в сухому залишку гендиректор Сергій Войт забезпечить ворога 12 ракетоносіями, на чому заробить величезні гроші та поверне борг за «Либідь». А Південмаш як був у занепаді, так і залишиться.

Небезпека співробітництва

Війна в Україні та анексія Криму довели, що вірити Росії в жодному разі не можна. Слова у кремлівських вождів завжди радикально розходяться з ділом. Тому будь-яке співробітництво може мати погані наслідки.

Нагадаємо, що ще в 2014 році російська сторона гучно заявляла, що ні Південмаш, ні «Зеніт» їм не потрібні. Мовляв, самі спроектуємо і побудуємо мегаракету. Але за ці роки так і не вичавили з себе розумного результату. Суцільні невдачі під час стартів – це максимум, на що здатні їхні ракетобудівники.

Але все це більше схоже на пафос і звичайне прикриття справжніх хижих інтересів як щодо документації «Зеніту», так і самого Південмашу. Адже навіть глава Tesla Motors Ілон Маск визнав ракету-носій «Зеніт» найкращою після своїх.

Тому справжнє завдання Росії, зокрема і в цьому контракті, отримати доступ до документації та самих ракет, а також кваліфікованих кадрів з України. З другого боку – прибрати конкурента, розваливши українську космічну галузь. І гендиректор в особі Сергія Войта активно в цьому допомагає.

«Прочитав ось – росіяни уклали контракт із Південмашем на закупівлю 12 ракет-носіїв “Зеніт”. А як же санкції? Пояснення, що, мовляв, ракети потрібні «для досліджень космосу з мирною метою» — жалюгідна спроба заховати за трісками колоди. Там, де Росія, мирної мети бути не може. Йдеться про експансію агресора в космічному просторі. Зміцнюючи противника, ми самі готуємо ґрунт для чергового великого розміну, жертвою якого може бути Україна», — впевнений Роман Бочкала.

За його словами, серед майбутніх партнерів Південмашу називали американців. Ось тільки коріння у них 100% російське: «S7 Group – це російський холдинг, який включає десять компаній: S7 Airlines, S7 Tour, Глобус, S7 Ticket, С7 космічні транспортні системи та ін. За російськими космічними програмами завжди стояв Кремль. Польоти високо в небо в РФ ніколи не були бізнесом. Це вам не Ілон Маск із його романтичними поїздками за межі сили тяжіння. Це політика. І виходить, що українське стратегічне підприємство сприяє її реалізації. При цьому списуючи все на складну ситуацію. Ну, і програми ж «мирні». Але це занадто просто, щоб бути правдою».

Антикорупціонер зазначає, що таке співробітництво «більше скидається на спробу свідомого банкрутства в спосіб доведення ситуації до абсурду. Де гарантія, що після низки невдач із запуском російських ракет у Москві не вирішили забрати технології й уми з Південмашу, що «вмирає»? Подібне бувало неодноразово. І це вже питання національної безпеки. А отже, відповідних служб».

Журналіст констатує, що: «Південмаш раніше володів цілим арсеналом унікальних технологій та виробництв і був здатний виробляти найкращі в світі ракетні двигуни. Невже все це цікавить лише Росію? Зміцнювати опонента апріорі неправильно і нерозумно. В України чудові ракети. Затребуваний продукт. Але керівництво підприємства замість пошуків нових ринків займається відвертою нісенітницею. Завод уже на колінах. І ось-ось впаде. Куди поїдуть працювати його працівники? В яку країну вони заберуть свої секрети? А може, там їх уже чекають і щось пообіцяли?»

У суспільстві вирує дискусія, наскільки правомірне таке співробітництво. І щодня з’являється дедалі більше аргументів, що кричать про те, що це знищення українського ракетобудування. І «Зеніти» можуть повторити долю «Сатани».

У цій критичній ситуації радує лише одне, що, навіть маючи технологію й обладнання, кремлівські ракетники не можуть створити повноцінну заміну. А пробні пуски лише відкладають, боячись вкотре зганьбитися на весь світ.

Але це слабка втіха. Адже якщо керівництво Південмашу і зокрема Сергій Войт не переглянуть свою політику і не почнуть шукати нові ринки, нові контракти, платити зарплату колективу, то для розвалу галузі жодного зовнішнього втручання і не потрібно.