Учора, 8 вересня, міністр соціальної політики Андрій Рева заявив, що в майбутньому опалювальному сезоні розмір субсидій зросте на 25%. Зараз виплати отримують шість мільйонів українських сімей. За інформацією Реви, ця кількість може зрости до дев’яти мільйонів.
«Субсидії завищені через завищення тарифів», – зауважує економіст Олександр Кірш.
Півбуханки, комуналка та аптека: як українці живуть за середню зарплатуЦієї осені опалення подорожчає до 30 грн. за м кв. на місяць. У 2013 році опалення «квадрату» коштувало 2,91 гривень. Вартість гарячої води порівняно з 2013 роком (16,24 грн.) сьогодні становить до 77 гривень («Київенерго»). Тарифи на електрику до березня наступного року планують підняти до 90 копійок (до 100 кВт) і 1,68 гривень (від 100 кВт до 600 кВт). 2013 року ціна на електрику становила 28 коп. (до 150 кВт) і 36 коп. (більше 150 кВт). Ціна газу для населення вже становить 6 879 гривень за 1000 кубометрів. Кірш вважає ці тарифи необґрунтовано завищеними.
«Тарифи, на базі яких визначають субсидії, погано розраховані. Коли Кабмін говорить про економічну обґрунтованість тарифів, їх зводять до собівартості. Але ж за собівартістю ціни рахували ще в Радянському Союзі. Зараз ціни мають формувати в ринковий спосіб, із урахуванням купівельної спроможності», – зауважує він.
Експерт вважає, що тарифи на комунальні послуги в Україні монопольно високі, а не ринково обумовлені. Така ситуація – в інтересах олігархів, які можуть завдяки субсидіарній системі безпосередньо отримувати гроші з державного бюджету.
Булгаківські папірці: уряду вигідна знецінена гривня – Новак«Під монопольно високі ціни йдуть завищені субсидії. В результаті – гроші перекидають з кишені держави до кишень олігархів, яким належать ті чи інші компанії», – пояснює Кірш.
Важливим кроком на шляху встановлення справедливих тарифів могло би стати ухвалення закону про моніторинг тарифів, вважає економіст.
«Моніторинг тарифів надасть експертну оцінку їхньої обґрунтованості. Але проект закону вже більше року на розгляді у Верховній Раді. Ніхто не поспішає за нього голосувати», – зазначає він.
Олександр Кірш упевнений, що всупереч своїй неефективності субсидіарна система має залишитися. Але її потрібно реформувати.
«Я прихильник монетизації пільг. Коли пільги видають як якісь права, цих прав нерідко не дотримуються. Наприклад, водії громадського транспорту не люблять перевозити пенсіонерів. А коли держава надала право на проїзд раз на рік в потязі безкоштовно, люди їздили не тому, що треба, а для того, щоб не пропало право», – розповідає Кірш.
«Замість видачі нікому непотрібних прав натурою, краще провести монетизацію пільг. Але при цьому розміри необхідно визначити через реальні розрахунки, а не так, як їх визначають зараз в Україні», – додає він.
Перші результати реформ з’являться не раніше, ніж за 20 років – ШереметаЕксперт не згоден із вимогами громадян, які протестували проти підвищення тарифів під час Тарифного майдану на початку липня. Тоді протестанти пропонували уряду замість виплати субсидій підняти зарплати для населення.
«Субсидії і зарплати не можна змішувати. Зарплати виплачують за роботу, а субсидії – малозабезпеченим. Не можна скоротити одне і підвищити інше. Субсидіарна система має існувати. Але зараз, користуючись субсидіями, бідні просто віддають гроші до рук олігархам. А ті, хто субсидії не отримують, повинні платити неправомірно завищені тарифи», – заявляє економіст.
Нагадаємо, 8 вересня міністр соціальної політики Андрій Рева зазначив, що в бюджет передбачає 40 мільярдів гривень на пільги і субсидії. Міністр порахував, що в 2017 році на соціальні виплати потрібно знайти в бюджеті 170 мільярдів гривень. Це на 130 мільярдів більше, ніж виділено зараз.
Дмитро Костюк
