Коли солдат починає виконувати роль дипломата, країна повинна бути готова до сюрпризів. З 12 грудня їх українцям щодня робила Надія Савченко. На що б не були спрямовані її дії, на користь власному рейтингу або заради миру в Україні, їй вдалося наробити чимало галасу.
Малюнок Георгія Держаліна
Дипломатична атака
У понеділок, 12 грудня, одягнена в шапку-мазепинку Савченко дала брифінг, на якому заявила, що зустрічалася в Мінську з лідерами «ДНР» і «ЛНР» Олександром Захарченком та Ігорем Плотницьким і вела перемовини зі звільнення українських військовослужбовців із полону. Додала, що готова домовлятися «хоч із дідьком».
Поки що розмови з лідерами невизнаних республік результату не мали. 15 грудня через «Л/ДНР» просочилися чутки, що там бачать Савченко за столом перемовин у Мінську замість віце-спікера ВР Ірини Геращенко. Дещо не той ефект, який хотілося б отримати в результаті перемовин «із дідьком».
Здатність домовлятися Савченко і в інших напрямках теж викликає питання. 13 грудня стало відомо, що вона покинула партію «Батьківщина». Ба більше, це сталося вже давно. Щоправда, все ще є членом фракції. Тобто зі своїми колегами рішуча народна обраниця знайти спільну мову теж не змогла.
Надія Савченко ще наприкінці листопада заявляла про намір створити свою партію. Утім, чутки про це точилися значно раніше. Експерти часто озвучували її кандидатуру як хедлайнера політсили, яка оброблятиме мілітаристські налаштований електорат. Поки що ім’я в партії немає. Зате є №1 у списку і навіть намітився перший пункт програми – домовлятися з усіма. Ось лишень з електоратом можуть виникнути проблеми.
15 грудня в ефірі одного з телеканалів Савченко порівняла бойовиків «Л/ДНР» із протестувальниками на Майдані.
«Вони воюють так, як ми колись воювали на Майдані. Просто ми були проти влади Януковича, а вони – проти влади Порошенка», – сказала вона.
Судячи з бурхливої реакції соцмереж, популярності у виборців їй це порівняння не додало. У результаті за кілька днів горе-дипломат посварилася з українцями, посварилась із «Батьківщиною». 15 грудня колеги в парламенті зібрали підписи під проектом постанови про виключення Савченко з Комітету з питань національної безпеки і оборони. Тепер під загрозою і її діяльність у делегації ВР у ПАРЄ. Щоб виключити Савченко, ВР достатньо буде зібрати 226 голосів. З огляду на результативність її дипломатії, вона переконає проголосувати за своє вигнання і більшу кількість нардепів.
Добре, що рішуча Савченко цього тижня не добралася до іншого делікатного питання – націоналізації «Привату». Візьмись вона за фінанси, до банківської кризи було б як рукою сягнути. Але поки що обійшлося. Питання в тому, чи надовго?
Тягти бегемота
Тривожні чутки про націоналізацію найбільшого банку країни «ПриватБанку» виплеснулися в інформаційний простір у вівторок, 13 грудня. Невиконання програм щодо капіталізації – саме так пояснюють можливі негативні сценарії для фінустанови. Експерти розглядають три з них: примусова націоналізація, з тимчасовою адміністрацією і заморожуванням рахунків, добровільна націоналізація, із входженням держави до складу акціонерів, і планова капіталізація.
13 грудня НБУ показав фінансову звітність за капіталізацією банків. Стрес-тест провели щодо 20 з них. З урахуванням частки «Привату» в активах і кредитах всіх установ зі списку, їхніх резервів і кредитних ризиків, його кредитний ризик може бути вище за 85 млрд грн. Але це підрахунки експертів, а не НБУ. Головний банк країни показав загальну картинку, ні на кого пальцем не показуючи. З питання націоналізації там тримають мхатівську паузу і українців не поспішають заспокоювати.
Оскільки хвилі чуток офіційними документами про націоналізацію «Привату» поки що ні підкріплюються, можна припустити, що сценарій капіталізації намагаються реалізувати. Наскільки успішно, можна лише здогадуватися. Системоутворювальний банк коштує 160 млрд грн. Така ціна націоналізації з меморандуму з МВФ. Коли йдеться про такі гроші і про систему «Приват24», що увійшла ледь не в кожен будинок, фінанси беруть за руку політику. Про долю «Привату» зараз домовляються. У ЗМІ лунала інформація про зустріч на Банковій 14 грудня. Під час неї прем’єр Володимир Гройсман висловився проти націоналізації. Консенсусу немає. Саме цим можна пояснити не лише небалакучість Нацбанку, а й мовчання власника Ігоря Коломойського.
Зате поки політики домовляються про гроші українців, а самі українці чекають рішення і підраховують потенційні збитки від девальвації гривні, у разі падіння фінансового гіганта, інші «зради» проковтуються легко.
Закордон потерпить
Минулого тижня прихильники євроінтеграції вже починали святкувати перемогу – ЄС погодив бюрократичні механізми для призупинення безвізового режиму. Саме в цьому була заминка візової лібералізації для України. Європі потрібен був запобіжник від мігрантів, перш ніж вони запустять українців до своєї домівки.
8 грудня добрі вісті отримали, а 15 грудня Україна сказали продовжувати радіти до квітня. Питання про нашу візову лібералізацію Європарламент переніс із 1 лютого на 3 квітня 2017 року. Навесні європейські чиновники зберуться, обговорять, швидше за все, питання ухвалять, адже всі умови Україна виконала, а потім ще мінімум три місяці безвізовий режим проходитиме обкатку в чиновницьких кабінетах, на прикордонних і митних пунктах. Тобто за біометричним паспортом і без тяганини з оформленням шенгену наші туристи зможуть поїхати до Європи в кращому разі в середині наступного літа. Якщо буде за що.
Підсумки тижня з Politeka
