Варто зауважити, що рівень задоволення владою в Україні традиційно низький. «Нові» чи «старі» часи, а вимоги до чиновників з боку суспільства завжди одинакові – відповідальна та професійна робота. Звучить доволі ідеалістично, особливо з огляду на вітчизняні реалії. Тому й динаміка задоволення людей владою на місцях подібна до серпантину – чим крутіша місцевість, тим проїжджа частина стає небезпечнішою.
Крок вперед – два назад?
Стратегічний розвиток міста – це вектор як для інвесторів, які потенційно готові вкладати гроші в місцевий бізнес, так і для людей, які оцінюють перспективи проживання в певному регіоні. В залежності від того, як місцева влада справляється з викликами – можна прогнозувати, куди рухається місто, де є «білі плями» та які настрої найбільш поширені серед людей.
Як свідчать дані соціологічного дослідження, найбільше задоволенні розвитком свого міста львів’яни (48,1%) та харківчани (48,0%).
Друге місце за рівнем задоволеності розвитком міста розділили Дніпро (37,3%) та Одеса (35,8%).
А от столиця виявилась лідером з найбільшою кількістю незадоволених (24,8%).
За словами соціолога Андрія Єременка, в Києві мешканці звично усім не задоволені і на це є причини.
“В столиці – активний політичний процес, однак практично немає політичної конкуренції навколо мера. Прес-служба міського голови працює погано, слабкий піар. – розповідає Єременко. – Якщо завтра провести вибори мера, то знову виграє Кличко. Відповідно – немає потреби витрачати на піар гроші. Плюс на Кличка лягає негатив від партії влади – БПП «Солідарність». Також в Києві практично немає порядку денного. Кияни більше цікавляться загальнонаціональними новинами, а не місцевими. Тому всі ті негаразди, які відбуваються в країні, накладаються і на діяльність мера”.
Експерт розповідає, що у Харкові ситуація принципово інша.
“В Харкові немає опозиційних медіа. Запитання, “а що ж буде після Кернеса” викликає велике здивування. Всі знають, що такого не буває. Інша думка загнана в підпілля. – Зауважує соціолог. – Харків – це єдине в Україні місто, де протести ще за часів партії Регіонів розганяли за допомогою увімкнених бензопил. Після цього опозиційних мітингів не було. Як би там не працювала місцева влада, люди переконані, що вона у них – найкраща. Крім того, там немає політичної альтернативи. Залишилось два політики – Кернес і Фельдман. Останній на мерське місце не претендує.
Кардинально відмінна ситуація у Львові. Там жива політична конкуренція, добре працює піар-служба. Якісно побудована інформаційна робота, є своя стратегія розвитку міста. Тому маємо показовий результат: Львів став туристичною Меккою, де українці та європейці залишають багато грошей, за які місто і живе. Люди це розуміють і тому підтримують місцеву владу”.
Хто платить – той замовляє музику
Як говорив Вінстон Черчилль, демократія – найгірша форма правління, але нічого кращого людство не вигадвло до цього часу. Україна як демократична країна користується правом обирати керманичів на місцях і, звісно ж, – нещадно критикувати їх за бездіяльність.
У рейтингу мерів України почесне перше місце займає чинний очільник Харкова Геннадій Кернес. Попри зміну центральної влади, репутаційні втрати та низку революційних перепитій, він все таки зумів втримати високий рівень довіри серед свого електорату. І про це свідчать цифри: 29,3% харківчан оцінили в найвищих п’ять балів роботу мера.
На другому місті за кількістю симпатиків – мер Одеси Геннадій Труханов (25,5%).
На третій сходинці опинився мер Львова Андрій Садовий (18,9%). Бориса Філатова в Дніпрі підтримують не дуже активно – 8,7%.
Найбільше критики припало на мерську голову Віталія Кличка – кияни (15,1% ) оцінили його роботу символічно – в один бал.
Стабільно впродовж року Харків зберігає високі показники щодо оцінки роботи мера. Загалом тримається на рівні 3,8. Не менш показовими є тенденція росту Одеси та Дніпра. Практично з нульових показників у квітні 2016-го ці міста зуміли уже в грудні піднятись до рівня 3,4 і 3,2.
Симпатії львів’ян, навпаки, з високих показників у січні (3,4) поступово зменшились до 2,8 у жовтні. В грудні стабілізувались на рівні 3,2.
Динаміка оцінки роботи міського голова – дуже показова. Вона засвідчує, як за певний період часу настрої серед населення можуть кардинально змінюватись. І на це є низка об’єктивних обставин.
За словами Єременка, у всіх міських голів на початку опалювального сезону почали рости їхні оцінки.
“В Дніпрі нагніталась паніка, що комунальна система з першими морозами розвалиться. – Розповідає експерт. – Проте розпочався опалювальний сезон і з’ясувалось, що батареї хоч не гарячі, але теплі. Та й через несплату комуналки ніхто опалення не відключає. Дорогу піском посипають, снігом дороги не замело. Через це люди одразу ж поставили високі оцінки своїм головам. І це тенденція по всім містам.
В Дніпрі також активізувалась робота над відновленням будівництва метрополітену. Невідомо, чи його дійсно будуватимуть, але інформаційну кампанію Філатов запустив. Це теж впливає на ріст рейтингу”.
Київ починав з показника 2,9 у січні. У травні спостерігався різкий стрибок вгору – до позначки 3,3. Опісля спостерігалась тенденцію на зменшення. Уже в грудні показники динаміки оцінки роботи міського голови сягнули рівня 3,0.
Єременко зауважив, що різкий ріст показників в Києві – це реакція влади на соціологію.
“Коли столична влада розуміє, що соціологія досягає критичної позначки, то починає запускати певну піар-кампанію: відкривають дитячі майданчики, поширюють соціальну рекламу. Потім цю роботу згортають, бюджет закривають і відповідно – рейтинги знову знижуються” , – розповідає соціолог.
Відомі благодійники – топ-трійки
Найпопулярніші городяни – це не лише статус, а й можливості використовувати свій вплив. Респонденти вказали кількох найбільш відомих людей, діяльність яких, на їхню думку, була корисною для їхнього міста. Отож лаври слави та довіри розподілились таким чином.
Найвідоміший киянин – Віталій Кличко(34,8%), на другому місті Олександр Омельченко (17,5%). На третьому – Борислав Береза (9,0%.).
Серед харківчан корону першості отримав Геннадій Кернес (60,7%), на другому місці – Олександр Фельдман (43,9%), на третьому – Михайло Добкін (27,5%).
Відомі одесити – Геннадій Труханов (55,0%), Сергій Ківалов (27,7%), Міхеіл Саакашвілі (26,8%).
Серед львів’ян найбільшою популярністю користуються Андрій Садовий. Попри всі сміттєві скандали зумів зберегти першість (34,3%). На другому місті Дмитро Добродомов (18,5%), на третьому – Володимир Гірняк (13,2%).
Цікава ситуація з відомими людьми в Дніпрі. Найбільше все ж таки відзначили активність Бориса Філатова (55,7%), не забули про Олександра Вілкула ( 30,1%) та Ігора Коломойського ( 21,4%).
Робота депутатів міських рад
Найбільша кількість прихильників роботи міської влади виявилось у Харкові. Там динаміка доволі позитивна. Розпочали рік з показників – 3,3. Стабільно протримались впродовж року. У жовтні різко виросли до максимальної позначки – 3,9. В грудні відбувся спад, в результаті чого опинились на 3,0.
В Києві ситуація доволі однорідна. Розпочали рік з позначки 2,7, закінчили – 2,9.
У Львові попри різкі коливання впродовж року показники кардинально не змінились – залишились на рівні 2,6. А от в Дніпрі та Одесі цікавіша ситуація. Обидва міста зуміли в квітні покращити свої показники – до 2,7 в Дніпрі та 2,3 в Одесі. Закінчили рік з невеликим відривом відповідно – 2,9 та 2,8.
Як працюють комунальні служби
Рівень задоволення роботою комунальних служб – дуже важливий показник роботи місцевої влади. Цікава ситуація в Дніпрі. Соціологія показує, що починаючи з квітня спостерігаємо постійну динаміку до покращення: з 2,3 до 3,0 в грудні.
Подібна ситуація в Одесі. Тут також маємо динаміку зростання задоволення від роботи комунальників – до 2,4 в грудні.
Найгірша ситуація в Києві. В рейтингу опитаних міст столиця займає останнє місце з показником 2,2.
Електоральні настрої – “Укроп”, “Опозиційни блок” і “Проти всіх”
Офіційно як президентські, так і парламентські вибори заплановані на 2019-й рік. Проте уже нині в суспільстві простежуються певні електоральні тенденції.
Як показують дані соціологічного дослідження, якби вибори відбулись завтра, то люди б проголосували наступним чином: в Києві найбільш популярні була б БПП “Солідарність” (10,0%), в Одесі – Опозиційний блок, в Дніпрі – Українське об’єднання “Укроп” (25,6%), в Харкові – Опозиційний блок (11,4%), у Львові – об’єднання “Самопоміч” (19,8%).
Варто зауважити, що у всіх містах доволі високі показнки кількості респондентів, які б на виборах голосували “проти всіх”. Це ще раз засвідчує, що з рівнем довіри до політиків у нас – системна проблема.
“На “Опозиційний блок” не варто надмірно увагу звертати. – Переконаний Єременко. – Краще зосередитись на місцевих партіях. В Одесі, наприклад, є “Морська партія” Ківалова. В Харкові – “Відродження” і “Наш край”. Тому що “Відродження” – це партія, від якої йшов Кернес, “Наш край” – партія Фельдмана. Обидві виграли вибори, провівши пристойну кількість депутатів. В Дніпрі варто звернути увагу на партію мера – «Укроп». Загалом маємо нині еру місцевих політичних рухів.
У столиці найбільший рейтинг у БПП. Цікаво, що “Партія 5.10″, яка є фактично сектою, має 4%. Це багато. Свідчить, що в Києві – політичний вакуум. Традиційним партіям уже не довіряють, тому вибирають будь-кого, хто хоч чимось відрізняється”.
На обороні порядку
Відчуття безпеки – базова потреба кожної людини. В Україні за останній рік істотно погіршилась криміногенна ситуація. Рівень злочинності зашкалює і навіть реформа поліції виявилась не такою вже й ефективною, як на це сподівались вітчизняні реформатори. З огляду на це люди по-різному оцінюють ефективність роботи правоохоронних органів на місцях.
Найвищі показники в січні були у Львові. Там динаміка задоволення роботою правоохоронців була на рівні 3,1. Приблизно до вересня ситуація виглядала доволі стабільною. Опісля бачимо різкий спад, в грудні показники сягнули найменшої позначки серед усіх міст-респондентів – 2,7.
Цікавою є ситуація в Дніпрі та Одесі. Ще на початку року довіра до місцевих правоохоронних органів була незначною. В квітні в Дніпрі цей показник різко виріс – до 3,1, в Одесі – до 2,7. Прикметно, що в Одесі в жовтні показник різко знизився до 2,1, а у же станом на грудень досягнув найвищих показників – 3,1. Друге місце розділили Харків та Київ – 2,9.
За словами соціолога, після введення нової поліції довіра до неї різко виросла, потім – впала. Подальші коливання – реакція на місцеві новини. Тенденція ключова – довіра до поліцію стабільно знижується. Це проблема для всіх міст. Причина – ріст злочинності, спланована інформаційна кампанія проти поліції. Крім того, в суспільстві досі немає чіткого розуміння, які ж мають бути права та обов’язки поліцейський. Відповідно – правоохоронці не можуть діяти так, аби сподобатись всім і кожному.
Протестні настрої
За умов, коли на Донбасі триває війна, а в економіці – «чорна діра», протестні настрої в суспільстві – явище доволі очікуване. Вони подібні до сухої деревини – невеликий спалах і пожежа гарантована. Соціологія – яскраве тому підтвердження.
На протест проти центральної влади у будь-який момент найбільше людей готові вийти у Дніпрі – 27,1%. В Одесі до протестів не так позитивно налаштовані. Там проти влади налаштовані ополчитись лише 11,4% респондентів.
Хоча в тій же Одесі ймовірність революції оцінює найбільша кількість людей з усіх опитаних міст – 23,7%. Найменше революцію чекають в Харкові – 14,9%.
Протестні настрої в різних куточках України свідчать про одне – це сигнал для Києва, що його політику розділяють далеко не всі. Звісно, від слів до діла дорога велика, але не безмежна. І це варто пам’ятати як владі на місцях, так і керманичам на Банковій.
Опитування проходило в рамках проекту «Міський омнібус» протягом грудня. У кожному місті опитано не менше 1500 респондентів. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та районами кожного міста. Теоретична похибка при довірчій ймовірності 95% для кожного міста не перевищує 2,5%.
Романія Горбач
Фото: censor.net
