Статки в обробці: коли перевірять усі електронні декларації?

У відомій книзі кінця 30-років «Пригоди капітана Врунгеля» історія мандрівок відомого брехуна почалася з того, що з назви корабля «Победа» відвалилися дві перші літери. Далі всю книгу корабель «Беда» виправдовував фразу «Як ви судно назвете, так воно і попливе».

Історія з Національним агентством зі запобігання корупції схожа на сюжет із кораблем капітана Врунгеля ледь не один в один. Орган набирався на непрозорому конкурсі, без участі представників громадськості, а після електронного декларування, яке до останнього намагалися або зірвати, або максимально затягнути, він третій місяць не може завершити жодну перевірку.

Politeka з’ясовувала, що відбувається за дверима НАЗК та коли очікувати бодай якихось результатів перевірок електронних декларацій.

Від року до безкінечності

Дива з перевіркою декларацій почалися ще до того, як їх почали здавати. Замість того, аби затвердити порядок проведення перевірок звітів чиновників, керівництво НАЗК аж до дня завершення прийняття першої хвилі декларацій взагалі про це не замислювалося.

«Схоже, вони взагалі розраховували, що перевіряти буде нічого», – переконаний директор Центру із протидії корупції Віталій Шабунін.

Після 30 жовтня, коли декларації всіх чиновників А-класу були здані, НАЗК потягнуло час і подало перший порядок перевірки декларацій до Мін’юсту, який мав її затвердити аж наприкінці січня. Але те, що громадськість побачила в документі посадовців НАЗК, відверто її здивувало.

«Час, який НАЗК попросив на перевірку однієї декларації – це 180 днів, плюс вони можуть продовжити перевірку ще на 180 днів і плюс можуть взагалі заморозити термін перевірки до «нескінченно довго», – пояснює Шабунін. – Отже, на одну декларацію вони збираються витрачати від року до нескінченості. Це до того, що громадські активісти, не маючи таких ресурсів, перевіряють одну декларацію три години. Добре, максимум – два дні».

У результаті, поки декларації починають здавати чиновники вже другої категорії, чиновники НАЗК не можуть провести жодну перевірку взагалі.

Експерти стверджують, що за політичним замовленням Мін’юст із НАЗК зайнялися «перекиданням м’яча»: три спроби затвердити порядок проведення перевірок провалилися. Якщо заглибитися у зміст суперечок чиновників, виникає підозра, що це гра для відволікання уваги. Поки НАЗК просить про річний термін на перевірку однієї декларації, Мін’юст наполягає на тому, щоб сотні тисяч декларацій перевіряли лише чотири людини з керівництва НАЗК.

Ні перші, ні другі здавати позиції не бажають, а віз і нині там.

«Обидва – і НАЗК, і Міністерство юстиції – є підконтрольними органами голови Кабміну, – пояснює координатор Коаліції «Декларації під контролем» Олександра Дрік. – Прем’єр-міністр же каже, що електронне декларування – це найвище антикорупційне досягнення року, але при цьому не пришвидшує ухвалення порядку проведення перевірок цих декларацій. Отже, це – або команда зверху блокувати і затягувати це затвердження, або відтягування часу для внесення змін до законодавства, яке спустошить зміст цих перевірок».

Активісти також звертають увагу, що затягування з перевірками декларацій може мати цілком конкретну мету – захистити високопосадовців від кримінального переслідування. Річ у тім, що у злочину «незаконне збагачення» є термін давності – три роки. Якщо за цей час не буде доведено незаконність походження майна та статків чиновника, вони автоматично стають законними і будь-яке провадження щодо цього буде неможливим.

До того ж чиновники НАЗК відмовилися публікувати бодай якісь списки осіб, декларації яких вони перевіряють. Зате серед новин на офіційному сайті відомства можна знайти свіжу публікацію про «перевірку відпочинку Олега Ляшка» в Таїланді в новорічні свята. До нього прискіпливої уваги НАЗК «заслужив» депутат Сергій Лещенко, у якого спочатку довго перевіряли законність купівлі квартири, а тепер взялися за його лекції студентам у Католицькому університеті у Львові. А це вже історія про політичну ангажованість керівництва НАЗК.

Орган політичних розправ чи запобігання корупції?

Про політичну ангажованість чиновників НАЗК громадськість почала говорити після виходу програми «Схеми» в листопаді. Журналісти прийшли за коментарем до заступника голови НАЗК Руслана Радецького про іспанську віллу президента Петра Порошенка, яку він не вказав у декларації.

Не називаючи імені чиновника, журналісти спитали, чи має посадовець вносити відомості про закордонну нерухомість у декларації, на що Радецький упевнено відповів «так». За кілька днів цей же чиновник опублікував довгий документ, в якому пояснював, що президент нічого не порушував, оскільки вказав у декларації не саме майно, а компанію, якій воно належить.

Наступним етапом «здирання масок» стала тривала перевірка купівлі депутатом Сергієм Лещенком квартири на 200 кв. м у центрі Києва. Врешті, НАЗК звинуватило нардепа в… отриманні знижки на квартиру від забудовника, що назвали «неправомірною вигодою».

Лещенко опублікував листа НАЗК до Католицького університету, в якому чиновники вимагають надати всі матеріали про викладацьку діяльність депутата. Загалом за кілька лекцій студентам нардепу заплатили 9 тис. грн.

Олександра Дрік наводить приклад вибіркової роботи НАЗК. Разом з іншими юристами представники Коаліції проаналізували, як чиновники проводили перевірку щодо Сергія Лещенка та міністра фінансів Олександра Данилюка. Якщо в разі з нардепом перевірки «на всіх фронтах» тривають і досі, конфлікту інтересів чинного міністра в НАЗК не побачили.

«Олександр Данилюк суміщав посаду директора приватного підприємства з державною посадою в Адміністрації президента, – наводить приклад Дрік. – Це класичний конфлікт інтересів, який він мав припинити протягом 30 днів із моменту переходу на державну службу. Але НАЗК навіть не запросило підтверджуючи документи ні з підприємства, ні з Адміністрації президента. У цьому і проявляються подвійні стандарти в роботі НАЗК».

Ще одна показова історія – це конфлікт інтересів серед самого керівництва НАЗК. Руслан Радецький, згаданий вище, до завершення конкурсу на посаду директора відомства вже його очолював. У цей самий момент він залишався чинним адвокатом і здійснював платежі, які вносять щомісяця всі, хто мають ліцензії.

Розглядати скаргу про конфлікт інтересів взявся… сам Радецький, який, звісно, жодного конфлікту інтересів не знайшов. Послався на технічні проблеми в реєстрі адвокатів України.

«За тим, що робить НАЗК зараз, можна сміливо стверджувати, що його перетворили на орган для політичних розправ, – переконана Дрік. – Допоки залишатиметься нинішнє керівництво, яке керується з Адміністрації президента, орган себе дискредитуватиме дедалі більше. Ба більше, вони вбивають надію на сам механізм електронного декларування, як засіб боротьби з корупцією».

Виходу нема?

Наразі активісти бачать своє завдання в тому, щоб не лише домогтися ухвалення адекватного порядку проведення перевірок, а й змінити чинне керівництво НАЗК.

«Серед керівництва НАЗК лише в однієї людині є практичний досвід у цьому напрямку, решта – абсолютно далекі від теми і свідомо роблять так, щоб легалізувати незаконне майно чиновників, – вважає Віталій Шабунін. – Керівництво виписує собі премії до 200 тисяч гривень на місяць, але при тому нічого по суті не робить. Червону межу вже перетнуто, ці люди свідомо валять одну з найважливіших антикорупційних реформ».

У Коаліції «Декларації під контролем» пояснюють різницю між залежним і незалежним органом дуже просто: допоки профільний орган не може завершити жодну перевірку, НАБУ вже порушило 28 кримінальних справ щодо незаконного збагачення за результатами перевірок декларацій. Це до того, що НАЗК кілька місяців не давало детективам НАБУ навіть доступу в базу декларацій.

Олександра Дрік озвучує Politeka план дій активістів щодо спроб врятувати саму систему електронного декларування, як антикорупційного механізму.

«Усе залежить від того, чи зможемо ми дотиснути нормальний порядок проведення перевірок декларацій та зміни керівництва НАЗК, – каже вона. – Наразі вони все це роблять вибірково і одні декларації вони перевіряють швидко, а інші не перевіряють роками. Ще один важливий момент – забезпечити прозорість самого процесу перевірок, хоча б публікувати перелік осіб, щодо яких триває перевірка».

Без коментарів

У самому НАЗК бодай якось прокоментувати проведення перевірок декларацій відмовилися. Речниця голови НАЗК Наталії Корчак Ліля Мартиненко була категоричною: «Я не маю цієї інформації і не можу надавати коментарі з цього приводу».

Допоки за зачиненими дверима чиновники НАЗК досі вирішують, як же проводити перевірки декларацій, з 1 січня їх почали здавати вже всі українські чиновники. Отже, до тих 150 тисяч декларацій, що вже є в базі НАЗК, додасться як мінімум стільки ж. Наскільки відомство взагалі спроможне хоча б прийняти таку кількість документів, не кажучи вже про обробку та перевірку, стане зрозуміло вже 1 квітня, коли другу хвилю декларування буде завершено.

Ілля Лукаш