Громадська організація Комітет визволення політв’язнів, яка працює в Україні з 2011 р., внесла Завірюху до свого списку. Зараз там нараховують 62 політв’язня. 12 сидить у Росії, 16 – в окупованому Криму. Решта – за ґратами в Україні.
Politeka з’ясувала, чим політв’язні сьогоднішньої влади відрізняються від тих, що сиділи за режиму Януковича, хто і за що відправляє в неволю добровольців та яку роль у їхньому визволенні відіграють протестні акції.
Два роки неволі за портрет
Політв’язня Юрія Павленка, відомого за позивним «Хорт», торік звільнив Вінницький апеляційний суд. У СІЗО він просидів два роки. Юрію оголосили підозру в організації та участі в масових заворушеннях 6 грудня 2014 року біля Вінницької облради, побитті працівників правоохоронних органів. «Хорт» вважає, що опинився в СІЗО, бо розірвав портрет президента.
Військовий стан в Україні – необхідність, погроза чи піар?«Для того, щоб потрапити у в’язницю, в Україні достатньо у своєму місті проводити активну громадсько-політичну діяльність. Спочатку тебе будуть попереджувати, потім запроторять за ґрати. На сьогоднішній день сидить близько 2 тисяч добровольців, – розповідає Юрій. – Система знахабніла більше, ніж за часів Януковича».
Павленко вважає, що у його справі присутня яскрава політична складова.
«Решту політв’язнів звинувачують у грабежах і розбоях, «вішають» убивства, розповідає він. – Намагаються це подати, як чистий кримінал. А коли копнеш, виявляється, що справжня причина у їхній активній громадській діяльності. За часів Януковича була сконцентрована увага суспільства до окремих справ. Пам’ятаєте справу Павліченків (батька і сина Дмитра та Сергія Павліченків підозрювали у вбивстві судді, – ред.), «васильківських терористів» (Володимира Шпару, Ігоря Мосійчука та Сергія Бевза звинувачували у підготовці теракту в день 20-ї річниці незалежності України, – ред.)? Дехто відносить до політичних справи Тимошенко і Луценка. Зараз нема ув’язнення з політичної псевдоеліти, не садять ворогів Порошенка – крупних політичних фігур. Він так не робить, як Янукович. Але масово знешкоджує тих, хто може чинити бунт чи революцію проти діючої системи».
На думку «Хорта», потенційним політв’язнем в Україні може стати кожен і, насамперед представники колишніх добробатів. Павленко каже, що до нього доходили сигнали: якщо він вибачиться за те, що зробив із президентським портретом, його звільнять. Але він не сходів. Вважає, що таким чином дискредитував би себе.
«Далі тактика змінилася. Намагалися замовчувати мою справу. Навіть суд зробили закритим, щоб зменшити резонанс», – говорить колишній в’язень.
Але портрет президента у нас не належить до державних символів. Отже нести відповідальність за його пошкодження ніхто не мусить. Можливо тому за два роки Павленку п’ять разів змінювали обвинувачення.
«Спочатку пред’явили мені хуліганство із застосуванням зброї і побиття працівників міліції. Потім перекваліфіковано у масові заворушення, потім – у масові заворушення, вчинені групою осіб. Робилося це, аби вибрати зі звинувачення текст, де йдеться про портрет», – говорить Юрій.
«Хорт» вважає, що влада потрохи відпускає політв’язнів, бо готується до дострокових парламентських виборів.
«Не просто так відпустили мене, потім Завірюху і ще кількох хлопців у Львові, яких звинувачували у підготовці диверсій і терористичного акту, – розмірковує Павленко. -Влада намагається змінити свою репутацію у швидкому режимі. Коли мене відпускали, якраз у розпалі були чутки про так званий план «Шатун». Влада намагалася випустити пару. Щоб так звані протестні групи, які об’єднувалися навколо політв’язнів, не мали приводу для заворушень і гнівних виступів».
Розширення списку
Контингент добровольців і майданівців серед політв’язнів – найбільший. Це підмітив Микола Коханівський, голова Комітету визволення політв’язнів, глава батальйону ОУН.
Блокада Донбасу – удар по терористах або по державі?«При Порошенкові посадили багато добровольців, – каже він. – Для нього вони становлять загрозу. Бо більшість добровольців були на Майдані, мають свої переконання, на війні отримали додатковий досвід. Коли повертаються додому, не хочуть миритися із тим, що відбувається в країні. З тими самими нахабними мордами при владі і з грабунками в країні. Тому їх одразу сажають. Шиють аби що. Зазвичай – зберігання зброї та інші надумані статті. І все це готують наперед. Людина ще нічого не скоїла, але вже поліція зібрала на неї трошки інформації і вона сидить».
Коханівський каже, що справи так званих політв’язнів іноді вражають абсурдністю. Він зазначає, що, наприклад, Віти Завірюхи взагалі не було у Києві, коли відбулась перестрілка, за відношення до якої її й затримали.
«Те саме – справа Поліщука і Медведька (підозрювані у вбивстві журналіста Олеся Бузини, – ред.), – продовжує співрозмовник. – Вони мають купу свідків, що на час вбивства Бузини вони були на фронті. Не зважаючи на залізобетонне алібі, їх протримали багато часу в СІЗО, піддавали тортурам. Зайшли, 5 патронів підкинули, забрали і людина рік, а то й більше, сидить. «Хорта» посадили, бо розірвав портрет Порошенка. Куди вже абсурдніше? Я боровся з Кучмою, палив опудала і портрети Кучми та Януковича. І ніхто за це не сидів. Розірвали портрет Порошенка, і людина просиділа два роки. Та й досі знаходиться під слідством».
На відміну від Павленка, Коханівській вважає звільнення самого «Хорта» та Завірюхи лише випадковими збігами обставин. Але, на його думку, громадський спротив і той факт, що зараз країна зовсім не така, якою була раніше, змушують владу відступати.
«Маємо політв’язнів, бо досі діє система, яка опирається і не хоче змінюватися, – каже він. – Судді, які судили за Януковича, судять і зараз. Знову поновили на посаді суддю Бурбела, який судив «васильківських терористів». У повному складі співпрацюють з владою і опираються будь-яким змінам поліція, прокурори, судді. У нас стабільно є 50-60 політвязнів. Одних випускають, інших садять. Але список може розширитися. Бо зараз триває блокада Донбасу. Хлопцям, які зупиняють потяги з вугіллям і контрабандою, погрожують позбавленням волі».
Спекулятивний термін
Політичний в’язень — особа, що перебуває під вартою або відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, у справі якої присутня явна політична складова, наприклад, опозиція до чинної влади. Політичним в’язнем може бути як арештований за звинуваченням у діях політичного характеру, так і за іншими, часто сфальсифікованими, звинуваченнями.
Мільйони на контрабанді. Як сепаратисти вивозять вугілля з ДонбасуАле терміном «політв’язень» часто спекулюють, переконаний нардеп шістьох скликань ВР Ярослав Кендзьор.
«Іде свідома дискредитація поняття «політв’язень», – каже він. – Мене коробило, коли Тимошенко зараховували до цієї категорії. За які переконання вона отримала політичне ув’язнення? Зараз маємо так звану категорію політв’язнів, бо нема чесного правосуддя. Є молоді активісти, які допікають владі, яка через свої каральні важелі знаходить способи впливу на своїх опонентів».
Кендзьор нагадує, що раніше теж не хотіли давати терміни за політичні переконання, щоб світова громадськість не обурювалася і не протестувала.
«Тому практично кожному із політичних в’язнів, і Вячеславу Чорноволу, і Михайлу Гориню, і багатьом іншим, старалися сфабрикувати якусь звичайну кримінальну побутову статтю, – розказує політичний діяч. – Або наркотики, або зберігання зброї, зґвалтування чи намір зґвалтувати когось. Остап Вишня кепкував у 1937 році, коли його арештували і звинувачували за підготовку замаху чи то на Кірова, чи іншого партійного діяча. Він каже: «Панове, ви мене краще судіть за зґвалтування Клари Цеткін. Це буде правдоподібніше».
В Україні, справді, на кожному історичному етапі були свої політв’язні. На думку Кендзьора цією ненормальністю ми маємо перехворіти.
«Правнича, правоохоронна і судова система давно необ’єктивні, – констатує він. – Важко встановити, чи права людина, чи її звинувачують безпідставно. Бо насправді є багато громадян України, які до Майдану були не в ладах з законом. Потім пішли на майдан, звідти добровольцями на фронт. На війні свої закони – воля, свобода, зброя на руках. Дехто з них справді вчиняв злочини: грабували, насилували, розбої влаштовували. А прикривалися тим, що воюють і захищають українську землю. Чітко вирізнити, кого карати за кримінальні злочини від того, якому нав’язують кримінал, а він чесно відстоював інтереси держави, дуже непросто. Межа тонка. Сфабрикувати справу зараз великих проблем нема».
Думки добробатівців
-10,2 тис. кримінальних справ відкрито на атошників. 1440 – уже сидять. Виходить, що кожен 11 боєць, який у 2014 році відстоював свою державу, має кримінальну справу. Не відстоюю насильників і мародерів. Але відстоюю хлопців, які ішли у бій і не мали закону, як вони повинні були діяти в АТО. Тепер їх судять по кодексу цивільному. А судді хто? Судді, які не можуть розрізнити, що таке граната, а що таке патрон. Проти хлопців по 6-7 статей – «набір патріотів». Була амністія, але ці хлопці не попали. Тому що у них тяжкі та особливо тяжкі статті. Наших патріотів судять, а сепаратистів відпускають. В Україні знищується патріотичний рух. Їм не треба патріоти».
– «Набір патріотів» – це копірка, під яку відкривають кримінальні справи. Створення організованої злочинної групи пред’являють усім бійцям військових підрозділів. Як це виглядає? Сувора вертикаль підлеглих, позивні і дисципліна. Це вони описують ОЗГ. Наприклад, будь-які батальйон чи рота під їхніх розумінням є ОЗГ.
Під час бойових дій бійці отримують завдання по зачищенню населеного пункту. Коли боєць заходить у будинок, звідки ведеться обстріл, йому інкримінують незаконне проникнення у житло, бо на це нема дозволу суда. Затримали людину з автоматом, їм «шиють» незаконне позбавлення свободи. Провірили ноутбук чи телефон – крадіжка. Є випадок, коли затримали підозрюваного на авто. Машину відправилина штраф майданчик. А на хлопців повісили крадіжку автомобілю.
Яна Романюк
Фото kvp.in.ua
