Відкрити земельний ринок рекомендує Міжнародний валютний фонд. Затвердження відповідного законопроекту у МВФ чекають уже цього місяця, а скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення – до 2018 року.

В уряді запевнили, що проект закону про обіг земель на фінальній стадії і згодом його оприлюднять. Проте насторожує раптова відставка міністра аграрної політики та продовольства Тараса Кутового через нібито незгоду із земельною реформою, яку пропонує уряд.

Politeka дізналася, чи готова Україна до запуску ринку землі, зокрема, які переваги та ризики можуть виникнути.

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

– Ситуація із запровадженням ринку землі незрозуміла. Чи набереться українська влада політичної сміливості його запровадити. У зв’язку з відставкою міністра аграрної політики Тараса Кутового, який пішов нібито на знак протесту проти варіанту ринку землі, який пропонує Кабмін, не виключено, що це питання знову відкладуть, хоч воно є одним із 11 маркерів, які МВФ виставив Україні, як умову для продовження співпраці.

Популярні новини зараз

Соловій засвітила принади в екстра-міні і змусила Вакарчука червоніти: «Ого! Несподівано»

Дорофєєва не змогла приховати пікантні місця в короткому платті: "Один великий подарунок"

Молода невістка Пугачової покрасувалася без білизни: «заводить»

Дружина і дочки Кошового з «Квартал 95» втекли за кордон: нові фото облетіли мережу

Показати ще

Запровадження вільного ринку землі викличе масову негативну реакцію в українському суспільстві, тому наш політикум змушений буде шукати компромісний варіант, щоб і МВФ задовольнити, і зняти певні перестороги в українському суспільстві. Для цього перед запровадженням земельного ринку потрібно на законодавчому рівні прописати запобіжні заходи.

По-перше, на початкових етапах купувати українську землю сільськогосподарського призначення має лише громадянин України. Це відсіє побоювання, що сюди приїдуть іноземці й всю скуплять.

По-друге, має бути встановлено обмеження щодо максимальної площі, яку може купити одна особа. Це зніме побоювання, що олігархи її скуплять.

По-третє, потрібно запровадити обмеження загальної кількості земель сільськогосподарського призначення, які можуть бути в обігу на ринку землі. Наприклад, у США лише 20% земель сільгосппризначення перебуває в обігу на земельному ринку.

Якщо поставити ці три запобіжники, ринок землі буде не диким, а цивілізованим. Це зменшить градус його негативного сприйняття в українському суспільстві. Але треба дочекатися, який врешті варіант запропонує українська влада. Зараз вони навіть публічно не оприлюднюють нічого. Очевидно, побоюються різко негативної реакції українців.

Те, що люди мають землю, але не можуть нею розпоряджатися – суперечить Конституції. Але треба знайти компроміс, щоб землю, за прикладом приватизації, не скупили за безцінь, а селяни, задовольнившись на короткий період певною сумою, далі жебракували. Зняття мораторію, особливо без запобіжників, нині вигідне лише тим, хто має капітал, щоб купувати землю.

Також людям треба пояснювати, що ринок землі – це не лише купівля-продаж, а ще й оренда вже за значно вищою ринковою ціною, а не за декілька мішків або мізерні суми, за які аграрні холдинги зараз орендують її у власників паїв.

диденко
Ірина Діденко, координатор напряму земельних питань Громадської спілки «Аграрний союз України»:

– Зараз не можна запровадити ринок землі. Маємо ще багато невирішених проблем: війна на сході України, корупція, немає нормальних правил. Не зрозуміло, чи допустять до ринку землі юридичних осіб або це будуть лише фізичні? Як тоді їх кредитуватимуть банки і чи робитимуть це взагалі? Дивлячись на електронні декларації чиновників, чудово розуміємо, хто цю землю скупить. Тому категорично проти, щоб на ринок допускали юридичних осіб.

Без вирішення цих питань, землю просто купуватимуть особи при грошах, які хочуть їх кудись вкласти. У банках тримати кошти ризиковано, а в землю вкласти вигідно. Отримуватимуть орендну плату. Зважаючи на правове невігластво наших громадян, які впевнені, що якщо вони купують землю, то можуть робити з нею все, що заманеться, й не зважають на договори оренди, є побоювання, що це спричинить дестабілізацію роботи українських підприємств.

Щодо допуску іноземців на український ринок землі, згідно із Земельним кодексом, який ніхто не збирається змінювати, вони не мають права купувати в Україні землю. Законодавство забороняє іноземцям мати у власності землі сільськогосподарського призначення. Звісно, вони дуже б цього хотіли. У Нідерландах гектар сільськогосподарської землі коштує $46 тис., а у нас $1000.

Сергій Фурса, інвестиційний банкір:

– Дія мораторію і відсутність ринку сільськогосподарських земель в Україні – найбільший економічний злочин за останні 20 років. Це також порушення прав людини. Виходить, що українці мають власність, але не мають права нею розпоряджатися. Якщо навіть відкинути це питання і повернутися до чистої економіки, відкритий ринок землі – це нагальна потреба. Чим швидше це зробимо, тим краще.

На заваді відкриття земельного ринку стоять популісти, які експлуатують цю тему. Також земельну реформу стримують великі агрохолдинги. Їм це не вигідно. Зараз вони мають несправедливу перевагу завдяки надто дешевій оренді. До того ж прибуток отримують від експорту на зовнішні ринки вже за світовими цінами.

Переконаний, що до ринку землі в Україні варто допускати іноземців. Треба розуміти, чим більше обмежень, тим менша ціна. Якщо землю зможуть купувати лише фізичні особи – буде одна ціна, якщо і фізичні, й юридичні – ціна буде уп’ятеро більша, а якщо взагалі не буде обмежень, ще зросте. Зараз ціна на землю у світі становить близько $20 тис. за гектар. Тому маємо визначитися, чи хочемо максимізувати ціни в Україні.

Побоювання, що всю українську землю скуплять олігархи, недоречні. Вони й зараз цілком здатні купувати її на сірому ринку чи орендувати за копійки і контролювати великі наділи. По-перше, земля вже належить селянам і вони вирішують продавати її чи ні. По-друге, в олігархів забракне грошей, щоб скупити всю українську землю. По-третє, якщо олігарх купує землю, він це не робитиме просто так. Очевидно, матиме плани. Захоче, щоб це приносило йому дохід. Тому там щось вирощуватиме. Це даватиме українцям робочі місця і створюватиме додану вартість для економіки.

Ольга Головка