Конфлікт Ситника і Холодницького – це програш для України

Багаторазові спроби застосування керівників антикорупційних органів в стінах посольств західних партнерів України виявилися марними

Нагадаємо, що все почалося з виникнення конфлікту між керівником Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Артем Ситник звинуватив Назара Холодницького в гальмуванні деяких розслідувань НАБУ, в свою чергу, антикорупційний прокурор акцентував на необхідності більш ретельного збору та доказової бази в кримінальних виробництвах і недопущення фактів розголошення співробітниками НАБУ матеріалів досудового розслідування.

Директора НАБУ Артема Ситника не влаштовувала залежність в прийнятті рішень Назара Холодницького, що передбачено кримінально-процесуальним законодавством України.

З метою встановлення контролю і впливу на САП, необхідно було зібрати компрометуючі матеріали на керівника зазначеного відомства, про що ми писали в попередній публікації. Для цього було прийнято рішення про установку прослуховуючих пристроїв в службовому кабінеті Назара Холодницького. Однак, для таких дій необхідно було мати дозвіл суду.

З огляду на те, що всі клопотання НАБУ про надання дозволу на прослуховування фігурантів кримінальних проваджень потрібно узгодити з керівником САП, Артем Ситник не мав можливості отримати відповідну постанову суду.

Але бажання отримати компромат на прокурора, який наглядає, подолало здоровий глузд і призвело до численних порушень законодавства в майбутньому.

У НАБУ згадали, що бюро проводить досудове розслідування щодо керівника одного з департаментів Генеральної прокуратури України Володимира Гуцуляка. Пообіцявши чиновнику ГПУ лояльність в розслідуванні кримінального провадження щодо його, детективи домовилися про співпрацю.

В рамках таких домовленостей співробітники департаменту ГПУ отримали дозвол суду на прослуховування кабінету Назара Холодницького в кримінальному провадженні, за матеріалами якого сам антикорупційний прокурор не проходив!

Після цього ГПУ направила відповідне доручення на здійснення прослуховування в НАБУ, що повністю суперечить чинному законодавству України.

Зокрема, ст.41 КПК України передбачено, що «підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ і підрозділи внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України здійснюють слідчі розшукові дії і негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури». Виконання доручень інших правоохоронних органів заборонено.

Таким чином, виконуючи доручення ГПУ щодо прослуховування кабінету Назара Холодницького, було вчинено злочин передбачений ст.365 КК України (перевищення влади або службових повноважень співробітником правоохоронного органу). Відповідно, всі отримані записи не можуть бути використані при кримінальному судочинстві і будуть визнані судом неналежними і нікчемними.

Варто зазначити, що за результатами прослуховування кабінету антикорупційного прокурора, детективами НАБУ не було отримано будь-які докази вчинення Назаром Холодницьким злочинів, про що свідчить відсутність будь-яких підозр, висунутих в кримінальному провадженні. У той же час, була сформована нарізка аудіофайлів.

Після того, як Назар Холодницький виявив прослуховуючі пристрої в акваріумі, керівники НАБУ поспішили запевнити прокурора, що наглядав, в тому, що вони непричетні до прослуховування. Кілька днів Артем Ситник абстрагувався від даних подій і публічно повідомляв, що не має ніякого відношення до прослуховування. Зокрема, така заява була зроблена ним в столиці європейського парламентаризму в Брюсселі.

У свою чергу, Холодницький дізнався, що саме Ситник і його підлеглі організували «прослушку» його кабінету.

Зрозумівши, що приховати свою участь у спробах дискредитувати антикорупційного прокурора не вийде, Ситник почав вживати заходів із залякування Назара Холодницького наявністю записів компрометуючого характеру і примусу останнього до звільнення за власним бажанням. Для тиску на нього підключив представників окремих дипломатичних представництв.

Після проведення відповідних бесід в одному з посольств, Назар Холодницький погодився добровільно залишити посаду, але проаналізувавши зміст матеріалів, які були у НАБУ, і зрозумівши, що вони не містять ознак злочину, змінив свою позицію і відмовився писати заяву про звільнення за станом здоров’я.

Усвідомлюючи, що, залишившись в кріслі керівника САП, Холодницький «Не подарує» Артему Ситнику спроби його дискредитації і усунення з посади, останній продовжив цькування антикорупційного прокурора.

Оскільки відсутність в записах ознак кримінальних проваджень, незаконність здійснення прослуховування Назара Холодницького не дає можливість оголосити йому підозру в кримінальному провадженні, Артема Ситник вирішив звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, з метою все-таки підштовхнути керівника САП до звільнення.

Але і тут не обійшлося без грубого порушення законодавства, так як ст.255 Кримінального процесуального кодексу України категорично вказує на те, що «забороняється використання відомостей, речей та документів, отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дії для цілей, не пов’язаних з кримінальним провадженням.

Таким чином, тільки в одній справі так званих «плівок Холодницького» НАБУ і його директор Ситник допустили цілий ряд грубих порушень законодавства України, частина з яких містить закінчений склад злочину.

Виступаючи з парламентської трибуни, директор НАБУ Артем Ситник зазначив, що НАБУ молоде відомство, а тому в його роботі можливі помилки. І він буде безмежно радий, якщо на ці помилки йому будуть вказувати, а НАБУ готове реагувати і виправляти їх, викорінюючи недоліки в роботі антикорупційного відомства. Але тут мова не про помилки. Мова про цілеспрямовані неодноразові порушення закону, мета яких відома лише директору НАБУ Ситнику.

Рішення щодо дій або слів антикорупційного прокурора Холодницького буде приймати Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурора. Однак, Комісія може лише вказати на неприпустимість використання і прийняття будь-яких рішень на підставі наданої її секретаріату інформації, отриманої незаконним шляхом в кабінеті головного прокурора САП.

Якими будуть наслідки перерахованих порушень Закону для директора НАБУ Ситника і спеціалізованого антикорупційного прокурора Холодницького, і хто виграє в цій битві антикорупційних відомств – невідомо. Точно відомо одне. Програє тут Україна і український народ, в який раз втрачаючи в плані іміджу і в вірі в роботу новостворених антикорупційних органів, покликаних боротися з корупцією в країні.

У разі, якщо Холодницького звільнять, наступний антикорупційний прокурор буде панічно боятися НАБУ і Ситника, а значить буде підписувати і мох і болото. Нічого спільного з законністю це мати не буде, а НАБУ перетвориться в НКВД ще і повністю підпорядковане іноземним посольствам. Після створення антикорупційного суду, сформованого іноземними експертами, буде повністю завершено формування органів зовнішнього управління Україною.

Очевидно, що вийшовши з-під зовнішнього управління РФ, ми самі добровільно заходимо під зовнішнє управління західних країн. І вже тоді буде абсолютно марно ходити на вибори, обирати президента і депутатів.

Всі вони будуть повністю виконувати волю зарубіжних «партнерів», боячись переслідувань з боку повністю контрольованих з-за кордону антикорупційних органів і не маючи права на справедливий суд, так як антикорупційний суд також буде сформований іноземцями. Про масове вербування представників національних політичних і економічних еліт взагалі говорити зайве.

Джерело: Багнет