На екомодернізацію промислових підприємств необхідні мільярди, за 4 роки, передбачені в законопроєкті про викиди, провести її нереально. В іншому випадку Україна ризикує втратити коксохімічну, а за нею - і металургійну галузі
Про це заявив генеральний директор УНПА "Укркокс" Анатолій Старовойт.
"Це колосальні витрати. Наприклад, Косова батарея коштує десь 400 з гаком мільйонів доларів. Нормативний термін її служби 30 років. Вона 10 років пропрацювала. Це як передбачається? Завалити її і побудувати нову? Це мільярди доларів необхідні. Необхідна якась Дорожня карта поступового переходу", - сказав Старовойт.
Він підкреслив: якщо законопроект про промислові викиди буде прийнятий в нинішньому вигляді, серйозно постраждає коксохімічна, а за нею – і суміжні галузі.
"Це (закриття коксохімічних підприємств – Ред.) за собою тягне відразу доменне виробництво, виплавку чавуну. Виплавка чавуну тягне за собою виплавку сталі. А виплавка сталі тягне за собою виробництво прокату. І так далі " - пояснив Старовойт.
На його думку, законопроект потребує доопрацювання, як мінімум, в частині термінів реалізації і розмірів штрафів за перевищення норм викидів.
"Поки за перевищення нормативів викидів можна ввести не драконівські, а якісь адекватні штрафи, які йтимуть на екологічні потреби. За розумним треба підходити", - вважає Старовойт.
Раніше президент Союзу хіміків Олексій Голубов заявив, що прийняття законопроекту про зниження промислових викидів у запропонованому урядом вигляді вб'є промисловість, оскільки у підприємств немає мільярдів на екомодернізацію, їм потрібна підтримка держави.
Нагадаємо, раніше Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) закликала Верховну Раду доопрацювати законопроект №4167, оскільки на реалізацію даного законопроекту піде не менше $10 млрд. Крім того, можливість дозвільного органу (Мінприроди) самостійно призупиняти або анулювати інтегрований дозвіл без рішення суду створює сприятливі передумови для корупції.
