Непрості маркери

Непрості маркери

Я не впадаю в мізантропію, хоча підстави для песимізму у мене є. І не страждаю на апатію, хоча багато хто з моїх друзів вже сказали: Та, скачи воно конем!

Я не бачу сенсу в 1000-й раз писати статтю про підлості Росії по відношенню до моєї країни, і в 10 000 раз пояснювати, що ментальний розділ проходить не за мовним принципом. У мене немає інструменту, який може перетворити мислення рівня неандертальця на мислення Людини Розумної. Ні у кого немає такого інструменту.

Мільйони людей будуть продовжувати кричати «Кримнаш» і радіти вдалому розбою, захищати російськомовних і стверджувати, що православні ближче за всіх до Бога.

Мільйони людей будуть думати, що якщо людина говорить українською, то вона вже порядна і патріот, а то, що пі … т бюджет і вимагає хабарі, так то від лютої ненависті до окупантів.

Головне, щоб патріот ходив до церкви київського, а не московського патріархату, і все у нього налагодиться.

Люди люблять прості маркери, а світ, на щастя, складніше, хоча вони про це не здогадуються.

Ні мова, ні віра, ні територія проживання, ні декларовані цінності не роблять людину порядною або патріотом, або гідним членом суспільства. Навіть участь в Революції Гідності не дає нікому гідності за фактом. І участь в бойових діях не робить людину ні розумнішою, ні більш порядною, ні більш патріотичною, ні добрішою.

Я б хотів сказати, що людину судять по справах, але й справи бувають різні. Сьогодні одні, а вже завтра – інші.

Дико дратує марафон хом’ячків, що бігають туди-сюди з гаслами, і вічне: Ось ім’ярек прийде – порядок наведе!

Ніхто не прийде, не наведе. Не буде чудес. Все самі!

Тільки лупити в скелю. Роками. Усіма мовами народів України. Усіма конфесіями.

Немає правильних і неправильних громадян. Є просто громадяни країни, перед якими складний шлях і важка задача. Але це не перша і не остання країна, яка вирішує таке завдання. І не перша політична нація, яка формується на пострадянському постколоніальному просторі. Чи зможемо? Друге питання. Але були ті, хто хоча б намагалися.

Ян Валетов, письменник

матеріали рубрики
Зрада і субсидії Блоги
Зрада і субсидії
Обстріл посольства США в Анкарі, або Про знайомі завитки почерку Блоги
Обстріл посольства США в Анкарі, або Про знайомі завитки почерку
Розчаровує Блоги
Розчаровує