Трагедія в Дніпрі: що в сухому залишку

Трагедія в Дніпрі: що в сухому залишку

Смерть двох поліцейських від рук небезпечного злочинця в Дніпрі насамперед – трагедія. Але зараз, коли схлинули емоції, настав час включати мізки. І тепер це – нагода ухвалювати зважене рішення.

Ситуація, коли озброєний бандит спроможний розстріляти патрульних і втекти з місця події, не може вважатися нормальною за визначенням. І нам потрібно дати чесну відповідь на запитання: чи можна було цього уникнути. Бо без чесної відповіді ми не зможемо відповісти на наступне, вже практичне – що потрібно зробити, щоби трагедія не повторилася?

Сазонов блог

Відповісти на ці питання принципово важливо, бо подібні ситуації будуть повторюватися. Неодноразово. У країні дуже багато нелегальної зброї. За два роки із зони АТО по всій Україні розійшлися тисячі стволів. І вилучити їх в ході якоїсь масштабної спецоперації неможливо. Це наша даність, і її потрібно просто прийняти.

Друге – серед нас тепер живе багато людей, які не просто вміють поводитися з цією зброєю, а роблять це дуже ефективно. Люди з реальним бойовим досвідом. І не всі вони – янголи з твердими моральними принципами.

Негарно так говорити, але ж реальності плювати на наше до неї ставлення. Серед ста героїв, які пройшли війну, може виявитися один покидьок. У нас героїв десятки тисяч. Далі просто статистика. Плюс – звичайні кримінальники, які вміють стріляти, і велике спасибі Надії Савченко окремо і ляльководам взагалі за те – скільки бандитів достроково вийшли на свободу.

Чи можливі в цій ситуації рецидиви трагедії в Дніпрі? Не можливі – вони відбуватимуться просто за законами статистики. Тож серйозний і чесний «розбір польотів» просто необхідний нам для визначення стратегії на перспективу.

Перше запитання: чи вчинили поліцейські помилку? На мій погляд, відповідь – так. Вони на секунду або кілька секунд випустили правопорушника з-під контролю. Дали йому можливість перехопити ініціативу, дістати зброю і застосувати її. Висновок? Поліцейський при спілкуванні з підозрюваним або затриманим не мусить відволікатися ні на що. І напарник має його страхувати. Тобто патрульний повинен бути готовий в будь-яку секунду спрацювати на випередження. Саме таку тактику потрібно відпрацювати.

І найкраще, наскільки я знаю, тут згодиться американський досвід. У них поліцейські своїм життям і життям цивільних не ризикують – будь-яка спроба застосувати зброю проти «копа» закінчується вогнем на ураження.

Американські поліцейські не витрачають секунди на роздуми про відписки в прокуратурі та можливе перевищення заходів самооборони. Людей у ​​формі залізно захищає закон. Зупинила поліція – а ти засунув руку під одяг, де може бути зброя? Імовірність отримати кулю практично сто відсотків. Тримай руки на видноті – збережеш життя.

Такий підхід з’явився не відразу, і американська поліція напевно заплатила за нього не одним життям. Давайте просто скористаємося їхнім досвідом. Потім, природно, ретельний розбір ситуації. Але питання стоїть не в форматі «була реальна загроза» – а «чи міг поліцейський трактувати ситуацію, як реальну загрозу». Ось так просто.

Якщо після слів «Руки на капот» підозрюваний лізе за відворот куртки – цілком можливо, що там томик Шекспіра і він просто вирішив раптом почитати, щоби заспокоїтися. Але поліцейський такі дії трактує однозначно – як спробу дістати зброю. І стріляє. І не обов’язково в ногу. Це називається презумпція правоти поліцейського.

Завтра він зніме форму і ви можете спокійно побитися в найближчому барі, але зараз він у формі і зі зброєю. Тому спершу виконуємо вимоги – потім скаржимося з адвокатом в усі інстанції. При тій кількості зброї, яка зараз ходить по руках в Україні, це неминуче рішення. Інакше у нас скоро закінчаться нормальні поліцейські, а нових туди не заманиш.

Адже коли у поліцейського зв’язані руки, а у бандита розв’язані – це нечесний бій. Це в дев’яти випадках з десяти вбивство, а в останньому – диво. Так що питання необхідно вирішувати на рівні законів. Глава МВС Арсен Аваков вже виступив з такою ініціативою. Давайте скажемо чесно, як цивільні шпаки: в разі сутички поліцейського і злочинця – кого би ми хотіли бачити в результаті живим? І приймемо відповідне рішення.

З тактикою та законами розібралися. Ще кілька слів про соціальні проблеми, бо це теж важливо.

Перше – навіть американські інструктори не зможуть зробити з просто міцного хлопця справжнього бійця за три місяці. І за шість. Уміння поводитися зі зброєю, відчувати загрозу, неготовність ризикувати життя вимагають іншої підготовки. Але якраз у нас є сотні й тисячі людей саме з цією підготовкою. Ветерани АТО.

Саме їхній досвід безцінний для роботи в поліції. Раніше вони були на передньому краї фронту з російськими найманцями, отже – й на передньому краї боротьби з бандитами будуть кращі за решту. Питання лише в мотивації. У зарплаті, соціальних гарантіях та перспективах.

Зарплати і соціальні гарантії для поліцейських мають бути високими. Хто не згоден, раджу згадати про рівень злочинності та кількість зброї в країні. Після трагедії в Дніпрі без дискусій погодимося з тим простим фактом, що будь-якого поліцейського в будь-який момент можуть вбити. Не вірите – ще раз подивіться новини. В будь-який момент.

Яка повинна бути зарплата? Для великого міста точно не шість тисяч. І обов’язкова страховка. За рахунок держави. Не копійчана, а справжня. Щоби людина знала – в разі трагедії її родина не голодуватиме, а дітям буде гарантовано хорошу освіту. Дорого? Звісно. Але це ціна нашої безпеки. Тут переплатити складно.

Професіонали – бажано з бойовим досвідом, з презумпцією своєї правоти і моральною підтримкою суспільства, з хорошою зарплатою і соціальними гарантіями. Ось та сила, яка зможе зупинити хвилю злочинності в Україні та придушити в зародку ті ризики, з якими ми зараз стикаємося.

А вони достатньо серйозні. Періодичні конфлікти контрабандистів на Закарпатті із застосуванням кулеметів та захоплення автоматниками фермерського врожаю в інших регіонах – це ще квіточки. Озброєні до зубів угруповання можуть влаштувати такий переділ власності в Україні, що дев’яності роки здадуться шкільної бійкою на перерві.

Це наша реальність. І краще заздалегідь підготувати правоохоронну систему до найгіршого сценарію. А вже потім будемо найбезпечнішою країною в Європі, і зможемо цим пишатися.

Кирило Сазонов

матеріали рубрики
Телетайп: рейтинг влади падає, терміново пора політично дорослішати Аналітика
Телетайп: рейтинг влади падає, терміново пора політично дорослішати
Телетайп: наїстися політики до завороту мізків Аналітика
Телетайп: наїстися політики до завороту мізків