Втративши прем’єрську посаду і впавши в електоральних очах до рівня нижче нікуди, Яценюк не став сидіти склавши руки. Навпаки, він розгорнув активну діяльність у пошуку ситуативних союзників на всіх фронтах – зовнішніх і внутрішніх.

Велика гра

За інформацією Politeka, закрита соціологія, проведена на замовлення БПП, свідчить про те, що електоральний рейтинг їхнього коаліційного партнера – «Народного фронту» становить навіть нижче 1%. Ситуація абсурдна, оскільки виходить, що правляча більшість у Раді представлена політичною силою, яка не має жодної народної підтримки.

Грозний Гройсман: прем’єрські плани, кар’єрні ревнощі та власна політсила

Саме тому соратники президента Порошенка, які переконували його в доцільності проведення дострокових парламентських виборів восени, уже приготували келихи для розпивання переможного шампанського, бо начебто переконали гаранта. Але не тут-то було.

Арсеній Яценюк і його найближчий соратник – голова МВС Арсен Аваков геть зламали плани Банкової. Виступаючи категорично проти позачергових виборів ВР, «фронтовики» заручилися підтримкою посольств багатьох європейських країн, а також США. Головний аргумент: країні, що воює, з борговими зобов’язаннями перед МВФ потрібна стабільність. Завуальований мотив: «Народний фронт» в електоральному забігу обійде будь-яка маловідома маргінальна партія.

Але гра Яценюка на зовнішньополітичному полі хоч і козирна карта, проте не туз. Ключове: Арсеній Петрович завжди був на «ти» з усіма олігархами країни, які й керують парламентським балом.

Яценюк, гарантуючи олігархам (гаранти – зовнішні сили, зокрема Білий дім) збереження «свята святих» – їхніх активів, домігся того, що і вони почали виступати категорично проти дострокових виборів у Раду. Перемовини Яценюка з одним із володарів парламентських акцій – Ігорем Коломойським, за нашою інформацією, відбувалися у присутності чинного прем’єра Володимира Гройсмана.

Зі свого боку у прем’єр-міністра останнім часом дуже напружені взаємини із президентом. Останнього дратує, що, не маючи реальних важелів для затвердження соціально-економічних рішень, репутаційні удари він все одно бере на себе.

Прем’єр-міністр, не маючи ні команди, ні партії, вирішив долучитися у велику гру: утриматися ще рік на обійманій посаді, вступивши в ситуативний союз із Яценюком і тримаючи ніж за спиною президента, – каже політолог Олександр Балицький.

Налаштування на вибори

Ситуативний союз Яценюка і Гройсмана, треба визнати, має зиск для обидвох. Яценюк всіляко намагається уникнути практичної реалізації сценарію дострокових парламентських виборів. Гройсман, якщо НФ дасть свої голоси за його відставку, геть позбудеться ґрунту під ногами, оскільки в нього наразі немає партійного майданчика для ефектного виборчого старту. А якщо не дасть, то 81 голос «фронтовиків» за урядові законопроекти – відмінна підтримка у ВР.

Тарас Чорновіл про відставку Гройсмана, суспільну шизофренію та ядерну загрозу (відео)

Вимушена дружба, або, як її називають у кулуарах, шлюб із розрахунку Яценюка і Гройсмана, передбачувано викликає незадоволення гаранта Конституції. Однак, як стверджують джерела Politeka на Банковій, найближчі соратники Петра Порошенка (Борис Ложкін, Ігор Райнін) фактично переконали його піти на умови колишнього і чинного прем’єрів. Умови, з одного боку, прості, з іншого – багатоступеневі.

Суть: відмова від дострокових парламентських виборів і підтримка депутатів від БПП при голосуванні за внесення змін до Основного закону країни. Зміни, зрозуміло, мають як декоративний фасад, так і фундамент. Перше – (про людське око суспільства) зменшення кількості депутатів ВР з 450 до 250. Друге – розмежування повноважень президента і прем’єра. Голові держави, власне, пропонується курувати лише МЗС. Іншими словами, зробити його «балакучою головою» на зовнішньополітичній арені. І все. А всі фінансові потоки, за задумом авторів цієї «конституційної реформи», Яценюка, Гройсмана і Арсена Авакова, будуть під одноосібним контролем прем’єр-міністра.

«Я знаю, що питання внесення змін до Конституції, яке передбачає суттєве урізування повноважень президента, обговорювалося кілька разів на Банковій у дуже вузькому колі. І Порошенко наразі не вирішив: йти на дострокові вибори ВР восени або погоджуватися на конституційну реформу. Тут він поки коливається. А ось дружба, яка раптово спалахнула між Яценюком і Гройсманом, його дуже дратує. Я б навіть сказав так: цей союз доводить президента до сказу», – каже в розмові з Politeka один із впливових членів пропрезидентської фракції БПП.

Підсумовуючи вищевикладені кулуарні інтриги, постає закономірне питання: а навіщо президенту взагалі йти на якісь перемовини зі «збитим льотчиком» Яценюком і Гройсманом, який поки що ширяє у хмарах виконавчої влади?

Відповідь на поверхні. Петро Порошенко остаточно вирішив брати участь у президентській виборчій кампанії-2019 і йому ні до чого будь-які внутрішньополітичні потрясіння.

Позиція Яценюка і Гройсмана зрозуміла: перший, «поховавши» персональний і партійний рейтинг, намагається повстати з попелу. Другий, розсмакувавши владу, намагається виграти час, сформувати команду, за допомогою якої протупцює стежину в подальше політичне майбутнє.

Але колишній і нинішній прем’єри, які після Революції гідності стали топ-фігурами в системі виконавчої влади, забули одну істину: коли гра закінчується, король і пішак падають в одну коробку. Соціальне напруження в суспільстві зростає, а це значить, що титри Game over ми побачимо невдовзі.

Наталія Ромашова