Журналісти, які в 500-й раз питали про формулу Штайнмайера, показали високий рівень професійної відповідальності. Це яскравий приклад редакційної дисципліни і самопожертви
Адже багато здогадувалися, що будуть виглядати як дебіли, багато такими і були, але як мурахи кидалися на президентську кручу, безглуздо і нещадно намагаючись його вкусити формулою Штайнмайера. Коли медійне угруповання було нещадно розбито, з динаміків заграла музика і почулося: «Ахтунг! Ахтунг! Ви окрюжени! Виходьте група по 7-10 чоловік. Ми гарантувати фам гарячий бутерпрот і стакан фади!». І поповзли старі й малі! Відстаючих і слабких добивала особисто зловісна Iuliia Mendel, що виблискувала свіжими еполетами.
Ось такий він другий медійний Сталінград! Перший, хто забув, відбувся на стадіоні. Відбувся саме тому, що пам’ять як у равликів. Тому самі прокричали про свободу слова, самі заповзли на обробний стіл, самі зробили харакірі. Браво!
Юрій Романенко, політолог та експерт з міжнародної та внутрішньої політики Українського інституту майбутнього
