Черговий скандал за участю народного депутата України цілком може закінчитися кримінальною справою.
Отже, великий ворог українських олігархів (за його словами) і товариш олігарха російського Костянтина Григоришина (визнав після опублікованих фото у ресторані) Сергій Лещенко попався в об’єктив журналістам під час відвідування «Ощадбанку Росії». Коментуючи фото, яке з’явилося в мережі, він заявив – що це переходить усі рамки дозволеного.
Можна було би поговорити про те, які фінансові операції Лещенко проводив у російському банку, але тут у борця з чужими схемами подвійний захист. Банківська таємниця і депутатська недоторканість. Тож отримував він переказ із Москви чи здавав за ринковою ціною акції заводу трансформаторів, який належать Григоришину, ми ніколи не дізнаємося.
Тож залишимо найцікавіше за кадром і перейдемо до деталей. В яких теж ховається диявол.
Перше – яким нездоровим вітром народного депутата України, що живе за рахунок податків громадян воюючої країни, занесло до банку держави-агресора? Невже нічого не здригнулося в душі? Люди відмовляються від російських товарів, бо просто не хочуть фінансувати вбивства наших захисників на фронті. Водії не заправляються на російських заправках в Україні з тієї самої причини.
Від Сбербанку до Лукойла: експансія російського бізнесу в УкраїніНародному депутату байдуже. Він каже – там менша черга.
Цікаво, якщо мозок включити на кілька хвилин, то можна себе запитати – а чому там менша черга? Може, українці не хочуть фінансувати агресора? Депутатам зарплату платять, на армію гроші переводять, а от російський бізнес годувати не бажають. Крім одного молодого політика. Гаразд, якби Лещенко в Опоблоці перебував, але він чи то у БПП, чи в Демальянсі велика людина.
Як ось це в депутатській голові поєднується без дисонансу?
Вишенька на торті та кримінальна складова цього скандалу у фіналі. Звісно, за законом ніхто не може заборонити Лещенкові мати рахунки або проводити фінансові операції в будь-якому банку. Зокрема, й у належному країні-агресору. Тут справа совісті та моралі. “У мене є рахунки в різних банках, зокрема і в цьому”, – пояснює Лещенко журналістам.
Зрозуміло. Велика людина, грантожер, друг Григоришина, народний депутат – рахунки в різних банках цілком логічні. Ось лишень… у декларації народного депутата Сергія Лещенка жодних рахунків у банках немає. Узагалі. Мабуть, вважає за краще готівкові, але це не наша справа.
Головне, що в ситуації «немає рахунків у декларації і раптом є рахунки в різних банках» у нас лише два варіанти. Перший: депутат приховав ці рахунки при подаванні декларації, а це – кримінальна справа. НАБУ – ваш вихід. Другий – при скромній депутатській зарплаті Сергій Лещенко на 31 грудня 2015 року рахунків не мав, але за 9 місяців цього року завів кілька.
”Два тіла терористів нам вдалося обміняти на 22 тіла і п’ять фрагментів кіборгів”НАБУ – якщо вийшли, не йдіть. Тут знову за вашим профілем, але краще і СБУ покликати. Нові рахунки українського політика, тим паче в банку країни-агресора… це не дрібниця.
Походження грошей є дуже цікавим, бо детутат, який розбагатів раптово, може становити загрозу національній безпеці. Тут треба з’ясувати – хто, скільки і за що йому на ці кілька рахунків переказує.
Думаю, Лещенко погодиться співпрацювати зі слідством. Добровільно. Він же проти політичної корупції.
Чи не завжди?
