Ян Валетов
Ян Валетов, блогер

В принципі, кожен народ має той уряд, на який заслуговує. І яке потім має його, якщо не вибудувана система противаг і стримувань, як це зроблено у старих демократій. Це стосується не тільки молдаван і болгар, росіян і українців, це стосується всіх.
Більшість в Болгарії та Молдові проголосувало за кандидатів опозиційних, у випадку з Молдовою ще і проросійських поглядів, хоча не факт, що проросійських – зазвичай на опозицію люблять вішати ярлики. Деякі ЗМІ та інтернет-користувачі подію сприймають з радістю, мовляв, подивіться, як починають повертатися в світле соціалістичне минуле пострадянські країни! Може, і Придністров’я було не так уже й несправедливо?
Мені, який особисто бачив в 1989 році багатотисячні мітинги проти соціалізму і впливу СРСР в Старій Загорі, бував в Молдові безпосередньо під час конфлікту і вторгнення в Придністров’я російських військ, відверто смішно.
Ми недавно дивилися цифри по Україні, беруся припустити, що в Молдові та Болгарії статистика схожа – приблизно половина від загальної кількості населення – це пенсіонери та недієздатні в силу віку діти. З огляду на пасивність молоді та деяку кількість вихованих в дусі «відібрати і поділити» людей середнього віку, прошарок виборців за «світле минуле» поки буде більш численною, ніж нормальний електорат. Це даність, з якою треба змиритися.
Але люди, які голосують за давно забуту ранкову ерекцію і за дешеве пиво членам профспілок, ніколи не пам’ятають про те, що причини краху соціалістичної системи лежать не в області ідеології, а виключно в економічній сфері.
Так, репресії в Болгарії можна було порівняти за жорстокістю і масовістю з репресіями в СРСР, а Бессарабія, приєднана до червоної імперії більшовиків вогнем і мечем, натерпілася чимало, але у лемінгів коротка пам’ять – туга за гарантованою пенсією і безкоштовними путівками на Сонячний берег, переважує якихось там розстріляних далеких родичів. Тим більше, що в Болгарії магазини порожніми не були, якщо порівнювати з СРСР, а в Молдові люди жили ситно, і я особисто привозив з Кишинева по півцентнера відмінно виданих книг російською, яких у нас було не знайти днем з вогнем.
Так що я, незважаючи ні на що, можу зрозуміти людей, які проголосували за спогади, але фарш неможливо провернути назад. З котлет не зробиш шматок жилавої телятини. Коли мені розповідають про Сталіна, який прийняв Росію з сохою і залишив з атомною бомбою, мені смішно. Ну, по-перше, анітрохи не ідеалізуючи царський лад, я можу з упевненістю сказати, що індустріалізація в Росії йшла величезними темпами, причому, на відміну від СРСР, рабська праця там не використовувався. По-друге, американці (та й увесь інший світ) досягли куди більш вражаючих успіхів в технічному і соціальному прогресі без Сталіна і репресій, ніж країна, в якій колгоспники працювали за трудодні до 70-х років минулого століття, а ЗК будували світле майбутнє за пайку. Але ми вже з’ясували, що спогади про ранкову ерекції значать для більшості куди більше, ніж будь-які розумні аргументи.

Стрибок угору заради реформ. Чи все добре з Арсеном Аваковим?

Мій власний тато, (розумник, світла голова, винахідник, попри 80 років від народження) говорить мені винувато: синок, я залишився в Радянському Союзі. Я звідти. Але ж коли СРСР здох, моєму татові було всього нічого – 55. Трохи менше, ніж мені зараз. Але для нього і зараз: від Москви до самих до околиць. Це при тому, що до 9 років тато російською не розмовляв.
Ви вважаєте, що в Молдові живуть інші люди? Або в Болгарії вивели нову породу пенсіонерів? Ні. І, вибачте, поки вони живі (дай Боже їм усім здоров’я, я говорю щиро – хай живуть і радіють), поки їх спогади впливають на молодь, поки жива ідеологія (а вона жива!), є тільки один спосіб узяти гору – це перемога холодильника над телевізором.
Аби холодильник міг перемогти, спочатку повинен виграти телевізор і світлі спогади про бойову комуністичної молодості. Далі все піде по накатаній – пам’ятаєте, ми з вами говорили, що проблема не в ідеології лівих, а в їх економічній неспроможності (химерні сплави тоталітаризму і капіталістичних відносин типу Китаю і змішані моделі, як у В’єтнамі, ми до уваги брати не будемо).
Якщо раніше ліві режими могли існувати коштом вливань СРСР, то нинішня РФ явно не стане новим дотаційним центром для лівого руху, хоча б тому, що офіційно ліві рухи не підтримує. Якщо Венесуела, нафтова і газова досхочу, надірвалася на лівацтві, то що робити Молдові або Болгарії? Де той донор, який зробить пиво для членів профспілки по 15 копійок за кухоль? Хто підтримає молдавський лей?
І висловлю ще один сумнів. Те, що в Молдові та Болгарії до влади прийшли прихильники лівих ідей, не означає, що буде взято орієнтир на Росію. Як і у випадку з Трампом, те, що він не Обама, не робить його другом чи ворогом Путіна. Це робить його президентом країни і захисником її інтересів. Мені складно уявити країну, інтереси якої збігаються з російськими, аж надто вони специфічні, але ані криків радості, ані криків зловтіхи я б не видавав.
Ось кого мені щиро шкода, це тих, хто розуміє, що повернення назад по еволюційних сходах призводить до важких наслідків, відкидаючи країну (і ментально, і економічно) не десятиліття назад. Між заробити самим і для себе і отримати гарантовано, хоч і трохи від держави, старше покоління однозначно вибирає отримати у держави, забуваючи, що держава лівих ідей забирає у працюючих і відповідальних, щоб поділити ними вироблене з непрацюючими і безвідповідальними. Цей перерозподіл відбувається не за справедливими принципами (якщо такі взагалі є), а за принципом у всіх, крім вождів, всього повинно бути порівну.
Ось звідси і х..ві квартирки для народу, але роздані безкоштовно (пам’ятаємо, що безкоштовно означає, що у когось вже відібрали), пенсії по 120 гарантованих дерев’яних, 6 соток без можливості будувати 2 поверх.

Біснуваті противники Трампа нічим не краще за неонаці

Так, що там говорити… Адже яка ерекція була вранці! Які жінки дарували посмішками! Як приємно було котити на «Жигулях» (в чергу ще тато записувався дві п’ятирічки тому) до Криму, заправляючись бензином по 8 копійок за літр! Ви ще вірите в те, що бензин буде по 8 копійок за літр? Тоді ви вірите і в світле комуністичне майбутнє.
У цьому світі нічого не буває задарма. За будь-який банкет хтось платить. Навіть якщо для вас особисто він не коштує ні копійки, хтось за нього вже сплатив. З першим томом «Капіталу» все зрозуміло, а ось тих, хто намагається жити згідно з другим томом, чекає розчарування.
Людство постійно перебуває в пошуках більш досконалої моделі співіснування та управління, приміряючи різні економічні та управлінські теорії до реальності. Не всі теорії вдалі, не все виходить, але є рух вперед. Правда, він влаштовує не всіх …
Є справжні люди! Є! Є люди, які все можуть зробити через жопу, навіть видалити гланди! І навіть видаливши гланди таким екзотичним шляхом, вони готові це ще неодноразово повторити! Цвяхи б робити з цих людей! Вони постійно намагаються дістати з нафталіну вже побите міллю і запропонувати це громадянам. І, що цікаво, громадяни це хавають. Раз за разом. Шкодячи своїм нащадкам, але хавають, намагаючись в’їхати в рай на шару. А в рай ідіотів не пускають, але це не заважає їм сподіватися і пакостити, сподіватися і пакостити …