Не все золото, що блищить, але то, що виглядає і пахне, як відходи життєдіяльності, напевно воно і є. На те, щоб відрізняти друзів від ворогів часу потрібно більше, але рано чи пізно статус людини визначається. І ми знаємо, що той же пропагандист Анатолій Шарій для України зовсім не друг. І біглий міністр енергетики та вугільної промисловості з уряду Миколи Азарова Едуард Ставицький теж не з друзів. До речі, саме у нього працював помічником нині біглий олігарх Онищенко. Вирішував питання зв’язків з Верховною Радою. Ну, ви розумієте.
Навіщо лідери тримають при собі сволотНавіщо вони нам потрібні зараз? О, хлопці можуть послужити Україні. Навіть якщо не захочуть (а вони не захочуть). Тут весь фокус у тому, що від ворогів користі іноді більше, ніж від друзів. І вже точно більше, ніж від тих, хто ним прикидається. Ворог – це універсальний індикатор, який дозволяє визначити правильність твоїх дій. Якщо він посміхається, дивлячись на тебе – стій! Ти йдеш не туди. Якщо плаче – все добре. Якщо матюкається, кусає лікті, ридає – ти все зробив правильно.
Ось, Шарій бере інтерв’ю у Ставицького, якраз за заявами Онищенко. Це отрута вищої концентрації – потрійне очищення і ідеальний лакмус. Отже, які тези вони озвучили – мої пояснення в дужках:
По газу було все зрозуміло і чітко поділено – тепер все змішали і зрівняли … До комісії (НКРЕКУ) призначили якогось молодого хлопця незрозумілого (Дмитро Вовк), як він рахує одному Богу відомо (за простими біржовим формулами), що він застосовує, які -то формули повидумували, Роттердами, я взагалі не розумію, що за цирк взагалі … (Роттердам плюс – формула визначення ціни на біржі плюс доставка, правда не газу, а вугілля, але профільний екс-міністр міг цього і не знати – якщо все було чітко і поділено, навіщо вони потрібні?)
Далі про газ на потреби населення, який впливає на тарифи і поділ його з комерційним взагалі хором співають. Тарифи високі, а їх можна було майже не чіпати, маніпуляція свідомістю, Укргазвидобування, при нас все розвивалося і так далі. Найтупіша схема, геніальна схема, навіщо підвищувати людям пенсії і зарплати, якщо є субсидії …
Думаю, можна не продовжувати. Дуже нагадує мені сучасну риторику Тимошенко і її соратників – просто один в один тексти. Загальний креативний штаб у них, чи що? І якщо так – в якій країні?
Правда, представники «Батьківщини» набагато краще готуються до інтерв’ю, але так вони ж ще не в еміграції, ще працювати і працювати. У всякому разі, формули формування цін на світових біржах знають і газові з вугільними не плутають. Ну, що поробиш – рівень соратників Януковича і без того не був ні для кого секретом, хочеться вірити, що саме вони стали тим дном, від якого ми відштовхнулися і більше ніколи не торкнемося.
А закінчити хочу тим, з чого і починав. Коли наші вороги психують і лаються, значить що? Значить ми все робимо правильно. Інакше вони б посміхалися і махали. Ну а як пояснити приголомшливу збіг риторики ворогів України з тими, хто клянеться в любові? А ось тут спробуйте вгадати самі …
Кирило Сазонов, блогер
Джерело фото: Коммерсантъ
