Що вберегли ми, що надбали,
Щоб дітям в спадок передать?!
Л.Костенко
Головне завдання для нашої влади на даному етапі – аналіз та правильне прийняття рішень тих, складнощів, які виникли під час війни з Росією та тих іманентних протиріч, вже закладених парламентом та офісом президента, які можуть розвиватися у небажаний бік.
За нинішньої системи, коли вся повнота влади зосереджена у В.Зеленського, Єрмака та інших Арахамів, коли вона позбавлена механізму стримувань та противаг, а це призводить до необмеженої та абсолютно безконтрольної влади у всій ієрархії державної системи. Ми втратили духовну рівновагу, яка роз'єднала людей і розбрелися в різні боки.
Президент, будучи не в опозиції до існуючої системи, а очолюючи владні структури, опинився один у двох ролях: і Лютера, і папи Римського. З одного боку, він кидає виклик олігархам, номенклатурним структурам і хоче змінити їх, а з іншого боку – уособлює ці структури. Очікуючи якісних результатів та їх відсутність викликає у людей почуття незадоволеності та роздратування.
У людей склалася, приблизно, така картина їхнього життя: « Минуле - ганебно, сьогодення – жахливо, а майбутнє невизначено, непередбачувано».
Тільки воїнам-патріотам після війни посильне завдання дати благодійне світло та тепло, надію для країни та народу. Нова людина, новий тип громадського діяча народжується не в парламенті та не в офісі президента, а на полях битви з російською агресією, на ґрунті самопоглиблення українських воїнів.
У країні народжується нове світло, нова волога, що виливається на висохлу українську землю. Спалахає надія, духовне воскресіння, нове полум'я з вогнища, що ледь тліє, минулого життя.
Не треба правду говорить цвітасто,
Вона сьогодні і проста і страшна.
Л.Костенко
Український Журналіст Павло Іллюша
