Ще раз щодо блокади ОРДЛО.

Я проти будь-яких форм розгойдування ситуації в Україні – для воюючої країни це недозволена розкіш. Але, сплативши останні платіжки за ЖКГ, отримав повне враження, що наші нинішні тарифи придумували в ФСБ РФ. Сьогоднішні платіжки за комуналку – це бомби, з якими для розвалу країни ніякий зовнішній ворог не потрібен. Хотілося б вірити, що в уряді це розуміють.

Як «ДНР» реагує на торговельну блокаду

На цьому тлі блокада ОРДЛО для більшої частини українського суспільства це, до всього, ще й запит на справедливість. Коли народ доведений до відчаю комунальними поборами, а мільярди заробляють на цьому спритні хлопці типу Ахметова, в цьому немає і натяку на справедливість. В диких спекуляціях на вугіллі, коли він закуповується в ОРДЛО по 600 грн, а продається в Київській області по 3 500 грн, її теж немає і близько.

Те, що діється в ОРДЛО в результаті блокади – головний біль окупантів, не дарма в «ЛДНР» і Москві так завили. Наша проблема в тому, що страждає і українська енергетика. У тому, що тисячі металургів можуть залишитися без роботи. У тому, що зупиняється виробництво, що боляче б’є по нашій і без того сухотній економіці. А також в тому, що учасники блокади – поза законом.

Тому закон про окуповані території треба приймати терміново. Як я вже повідомляв, у відповідних пропозиціях «Народного фронту» пропонується при цьому дозволити на першому етапі постачання з ОРДЛО пари-трійки (не більше) найменувань товарів, критично важливих сьогодні для України, але при одночасній розробці Кабміном плану диверсифікації їх поставок із зазначенням чітких термінів, після реалізації якого вводити повну заборону на поставки товарів з ОРДЛО. Здається, таким чином ми захистимо наші енергетичні / економічні інтереси, і «легалізуємо» блокаду, і, врешті-решт, сформуємо таке правове відношення до окупантів, яким воно повинно бути за визначенням.

Дмитро Тимчук, народний депутат