Борітесь – поборете!
Вам Бог помогає!
За Вас правда, за Вас Слава!
І воля святая.
Т.Г.Шевченко
Море вогню та крові заповнило нашу країну – і немає людей надії на закінчення цієї російської агресії. Воля українського народу прагне єдиної мети: звільнити українську землю від російських окупантів. У цій війні з рашизмом народ наш вистоить і переможе.
Колись Марк Туллій Цицерон сказав: «добропорядність
полягає у захисті людей». На жаль «Слуги Народу» В. Зеленського та офіс гаранта тлумачать захист українського народу на власний розсуд. За ці роки не відбулося жодної якісної реформи, «голосами біди» привалено екополітику, соціальну політику, медицину, освіту, науку, культуру. Немає порядку у судовій системі. Постійно порушується Конституція країни, знищуються райони – їх скорочують. «Слуги Народу», парламентська більшість, як діти граються з вогнем, обпалюючи себе та український народ, несуть смуток, страх, горе, порожнечу, байдужість до країни та людей. Як нудно жити з цими «пустими щасливцями», коли під загрозою функціональні засади держави.
Україні потрібний сильний політичний лідер та його команда. Поки що такого лідера в країні немає. А ось у нашій армії такий лідер є – це В.Залужний та багато інших офіцерів та солдатів. Це визнають навіть рашисти.
Політика поза союзом із моральністю – коштовність фальшива. Така політика, зневага мораллю жорстоко помстилася Януковичу та його команді «партії Регіонів». Такий, гадаю, буде і вердикт для тих, хто порушує Конституцію, моральні цінності. Депутати «Слуг народу» погано знають свою країну, історію. Ніхто не знає чим закінчиться правління «Зеленої команди», сміхом, трагікомедією чи катастрофою. А ми все сидимо і мовчимо, а нам кажуть: «навіть надія зараз – не на годині», терпіть, проживемо без усього. Але що сказати тим, хто лежить у могилах, що сказати воїнам-героям, які захищають нашу країну? Знову наші люди на дорогах мандрівок, а це загрожує обривання родових зв'язків. Але світло наприкінці тунелю буде.
У дивовижній країні народжується нове світло – надія народу. Народжуються творці завтрашнього дня на полях битви з російською агресією. Воїни-герої, готові проводити порядок у країні, державний устрій, а мрії людей втілюють у життя.
Що? Влада? Парламент? Свобода? Конституція? Справедливість?
Корупція, ермаки, гетьманцеві, безугловщина та інші арохами яка це туга, горе, жалість. Куди ви ведете людей? У імлу? Морок, злидні. Ну, хіба не смішно? Смішно, чи не так? Але ж люди справедливості хочуть. Ви, Володимире Олександровичу, обіцяли!
І ваші слуги насміялись з вас.
Л.Костенко.
Журналіст Павло Іллюша
