Що жде тебе, народе?
Куди тобі брести?
Л.Костенко.
Україна вимірюється висотою нашого неба, шириною нашого поля та рік, красою душі українського народу. Проте наше життя замулене війною, російською агресією.
Путинська росія не тільки знищує наші міста та села морем вогню та крові, а й перекреслює навіть наші святині. Володимир – хреститель височить перед кремлем, Ярослав Мудрий та її дочка Ганна стала російською княжною. У місті Санлісі неподалік Парижа на порталі заснованої Анною церкви височить пам'ятник Ганні Київській, під яким написано: «Anna de Kiev, Reine de France». Сенс зрозумілий навіть без перекладу. Багато прикладів в історії України мають переконати Європейських лідерів, що європейські зв'язки України мають давню традицію. І наші сподівання на членство у Євросоюзі цілком виправдані. Однак повернемося додому до нашої країни. Ми на своїй землі та вдома, як не вдома, а в глухій пастці, де немає ні радості, ні світла. Йде війна, горять міста та села, український народ бореться з путінською агресією та проти внутрішніх ворогів, які діють у тилу та дуже небезпечні.
Ніколи ще не був наш народ такий знеособлений, як за ці «зелені роки». Політика влади – це тиранія та, яка виступає під гаслом законності та під зеленим прапором справедливості. «Слугам» В.Зеленського, арахамівщині та безкутівщині не вистачає українності, внутрішньої причетності до українського життя та його історії. Влада стала на шлях нігілістичного заперечення всіх соціальних інститутів громадянського суспільства, всього того, на чому тримається людська цивілізація. Це освіта, наука, культура, безпека, високі стандарти життя тощо.
Президент В.Зеленський, керівник офісу О.Єрмак не можуть об'єднати та консолідувати українське суспільство. У країні корумпована влада постійно порушується Конституція.
Куди ви ведете країну, сліпі та дурні поводирі? Які цінності, ідеали ви сповідуєте?
Пророцтво майбутнього – невдячне заняття. Доля України в майбутньому залежатиме від нової влади, яка повертатиме країну до цивілізованого світу українськими кадрами, вченими. Чи не чекати, що за нас зроблять іноземні політики.
Прости, прости їм, Боже!
Трагічно, несвідомо, своєї
темряви.
Л.Костенко
Журналіст Павло Іллюша
