І сум, і жаль, і висновки
повчальні.
Л.Костенко
Усі скоєння, діяння та злочини Путіна під час війни з Україною будуть віддані на суд історії.
Український народ ніколи не забуде горе, страждання, смерть, яку він приніс на нашу землю в ім'я російського світу.
У Росії триває тотальна ідеологізація суспільства, спрямована проти українського народу. Пітін шукає винних у нестямі. Усі свої невдачі він списує на Америку, НАТО, Україну. З розвитком військової путінської агресії проти України, коли холодні сибірські вітри, застудивши розум Путіна все ясніше, розкривається духовний розпад його особистості. Російському народу Путін нав'язав аморальну, агресивну політику, керовану його егоїзмом. Росія стала країною брехні, зла, горя, смерті для України та інших країн.
А тепер давайте повернемося до свого дому. І поставимо владі кілька запитань. Чому влада порушує Конституцію України? Чому Закон мовчить, де панують корупційні гроші? Чому процвітає безкутниця? Люди чекають від влади правди та справедливості.
На початку свого шляху В.Зеленський говорив: «Усі ми стаємо президентами», а це новий порядок, нові правила. Перед Законом усі рівні і президент, і депутати, і чиновники. Історія останніх років правління «Зеленої» влади показує, що реалізація планів президента, реформ політичної системи в країні призвели до тотального відчуження народу від влади та до панування нічим не обмеженої не обраної народом адміністративно-управлінської ієрархії офісу Єрмака за президента В.Зеленського. Законодавча та виконавча влада знаходиться в руках офісу Єрмаку. Виходить, що політична система позбавлена механізму стримувань та противаг, а це призводить до встановлення необмеженої та абсолютної безконтрольної влади у всій ієрархії державної системи. А це веде до деспотизму, що не сумісне зі свободою, демократією та правами людини. Чи влада розуміє, що життя людей без сьогодення, без надії – це життя в духовній порожнечі. Беззаконня, порушення Конституції стало навряд чи звичайним атрибутом влади. Відсутність гармонії між політикою та мораллю завжди призводить до біди.
А що наш парламент? У цьому парламенті «скорботи» - голосами біди було ухвалено багато руйнівних законів, навіть порушували Конституцію. Можуть мені заперечити це неможливо. Але для арахамів, стефанчуків, гетьманцевих та будь-якої безкутівщини неможливе – можливо. І більше того!
Смішно, чи не так?
Але ж люди справедливості хочуть.
Ви обіцяли!
Мріє, не зрадь!
Л.Українка
Журналіст Павло Іллюша
