Зловив себе на тому, що нові офшорні документи про нашого Президента не особливо зачепили.

Те, що Петро Порошенко використовує владу задля примноження особистого багатства, стало зрозуміло за три місяці його президентства. Саме тоді у вузькому колі прокотилася знакова інфа, що на митниці є команда про ввезення всіх матеріалів для бізнес-імперії Порошенка за пільговими тарифами.

Не «скандал з послом», а конфлікт з Сербією

І всі, хто цікавиться, переконалися, що ніякого катарсису після Революції Гідності з Петром Олексійовичем не відбулося, і бабло для нього як і раніше на першому місці. Отже нічого в країні не змінилося, і заробляти на владі і війні можна всім.

Якраз тоді, немов невмерлі мерці, почали з’являтися персонажі, які просувають схеми ввезення-вивезення товарів на окуповані території Донбасу.

Так, чорного кобеля не відмити дочиста. І можна було б спокійніше ставиться до того, що Президент, всупереч закону і обіцянкам, займається бізнесом, якби він вкладав прибуток всередині України. Але те, що він збирає гроші з українців і потім ховає їх в офшорах, означає, що він абсолютно не вірить в Україну. Що кожне його патріотичне слово – це брехня, брехня і ще раз брехня!

Упевнений, що українці не змиряться з тим, що ними намагається керувати невиправний лицемір і фарисей.

Але є в цьому скандалі і примітна складова. А саме: звідки сплив черговий компромат на Порошенка?

«Нарфронту» така спецоперація не під силу, хоча тиражуванням вони займаються охоче. Недоімперія могла б, але їм невигідно топити залежного від них партнера. Значить, американці.

Як за підручником, напередодні предметних переговорів Волкера з Сурковим з мирного врегулювання на Донбасі штатівці нагадують ПОПу, в чиїх руках його політична смерть. Огороджують прапорцями, женуть в потрібному їм напрямку, щоб не петляв за своєю бізнесовою звичкою.

Значить, нам готується «мінськ» на повний зріст, з усіма амністіями, виборами і «особливим статусом». А потім від використаного ПОПа сильні світу цього просто відвернуться і забудуть. І він залишиться один зі всіма своїми незліченними внутрішніми ворогами. Ось такий от рай по-українськи.

Олександр Кочетков, політтехнолог