Я проти «порядку». Був в історії сталінський порядок, був німецький порядок, був порядок червоних кхмерів… Будь-який порядок закінчується концентраційними таборами і масовими вбивствами. Повинен працювати закон, що встановлює справедливість.
Я проти дружинників у будь-якому вигляді. У формі активістів, патріотів, «ветеранів війни за незалежність», «факельників», «націоналістів», «муніципальної поліції»… Всякі «дружинники» – це наслідок нездатності влади забезпечити безпеку населення. Це незаконний спосіб неприйнятного силового тиску на опонентів. І це один з варіантів розкрутки політичних рухів і проектів напередодні виборів.
Держава повинна мати безумовну монополію на поліцейське насильство в рамках закону. Держава може залучати активних небайдужих громадян до проведення поліцейських заходів, але це може і повинна робити тільки держава. А не навпаки – ні партії, ні рухи, ні громадські організації.
Звернення до більшостіГромадяни, з іншого боку, повинні мати безумовне право на захист свого життя, життя інших громадян і належного їм майна із застосуванням всіх доступних засобів, у першу чергу – нарізної короткоствольної зброї.
Ніяких інших способів забезпечити безпеку немає. Тільки поліція – в рамках своїх повноважень, визначених законом. І тільки самі громадяни – в межах свого невід’ємного права на самооборону. Будь-які інші «способи» суперечать правам людини, демократичним нормам, і ведуть нас назад в тоталітарне минуле.
Юрій Касьянов, волонтер
