Здається, що подія це очікувана, чутливість у всіх притупилася, сприймають мляво.
Насправді подія переломна. Особливо, для тих, «хто не довіряє владі, але не грузин».
Тому що маємо справу суто з бажанням Петра Порошенка. Йому не стільки політично, скільки емоційно хочеться видавити МС з Україною. Будь-яким чином. І ні про яку законність не йдеться. І це розуміють і сам президент, і його оточення, і безпосередні виконавці, яких знадобилося «дуже стимулювати».
Тобто, мова йде про те, пролізе чи ні.
У 2014 році росіяни перших «іхтамнєтов» і техніку перекидали в Україну вночі, ретельно маскуючись, і дуже побоюючись рішучих дій у відповідь України та міжнародного резонансу. За визнанням самих найманців і їх кураторів, якби перші партії бронетехніки були знищені на кордоні нашою артилерією і авіацією, то наступних, швидше за все, і не було б.
Але пролізло, і техніку з боєприпасами почали відкрито гнати ешелонами.
Ось і з затриманням Саакашвілі – аналогічно.
Якщо владі таким чином вийде позбутися від яскравого і відомого опозиціонера, то далі вона почне діяти, вже не замислюючись. І ті, хто дратуватимуть владу, вже на постійній основі почнуть потрапляти в суди в напівфабрикатному вигляді Шепелєва. І це ще буде вважатися удачею. Так як багато в суди потрапляти не будуть – пропадатимуть безвісти, як за часів Януковича.
І який алгоритм стане використовувати влада в боротьбі з опозицією – будь-якою опозицією, навіть просто незадоволеними свавіллям конкретних чиновників – вирішується саме зараз.
Олександр Кочетков, аналітик і політтехнолог
