Між іншим, Трамп продемонстрував неабияке політичне чуття.
Він довго шукав причин не їхати на Велику Сімку, говорячи, що посиденьки в Канаді відриватимуть його від підготовки до зустрічі з Ином. Думаю, що політичне чуття підказувало, що з корейцем може вийти значно краще, ніж з “Сімкою”.
Про Бабченко: І ось, коли дим почав розвіюватись…
Власне “епохальність”, заявлена у спільній заяві Трампа з Ином зустрічі в Сінгапурі – це ще дуже спірне визначення. Вірніше, ми в Україні навчились не вірити красивим поетичним визнанням політиків. Поживемо-побачимо, що буде з ядерним роззброєнням Північної Кореї та миром на Корейському півострові. Дуже вже широкі тлумачення і загальний стиль “домовленостей” (прости Господи, нагадало про Мінські).
Але однозначно і американський, і північнокорейський лідер творили світову політику.
Рік тому ми боялися, щоб бравада і пікіровка цих двох не спровокувала війну. Сьогодні вони підписалися під запевненнями про мир.
Може миру ще немає, але розмови про мир значно кращі за розмови про війну. А “Сімка” переживе. Ось побачите.
Богдан Яременко, дипломат, голова правління фонду «Майдан закордонних справ»