Улітку 1936 року ще нічого не віщувало швидкий початок Другої світової війни. У нацистській Німеччині проходили чергові XI Олімпійські ігри. Переслідування євреїв, ідеологія нацизму, відкрите презирство до “нижчих рас” викликали гостре несприйняття в різних країнах Берлінської Олімпіади, але МОК відкинув усі заклики до перенесення місця проведення ігор, а уряди провідних країн світу – заклики до бойкоту. Олімпіада відбулася. Незабаром почалася війна. І вже після всього, що сталося, Міжнародний олімпійський комітет визнав проведення Олімпіади в Берліні помилкою та публічно вибачився.

Улітку 1980 року в Москві відкрилася ХХІІ Олімпіада. За півроку до цього Радянський Союз ввів війська до Афганістану. 65 країн бойкотували Московську олімпіаду. Цей бойкот означав відхід Заходу від політики розрядки та став, по суті, прологом до останньої битви Холодної війни, що закінчилася поразкою і розвалом СРСР.

14 червня 2018 року в Москві відкрився Чемпіонат світу з футболу.

Після килимових бомбардувань у Чечні, вибухів будинків у Москві, після Норд-Осту та Беслана, після інтервенції в Грузію і фактичної анексії Південної Осетії та Абхазії, після анексії Криму та окупації частини Донбасу, в розпал війни в Сирії та Україні – у Росії свято футболу…

Та весь Радянський Союз, ввівши війська в Афганістан, завинив значно менше! Гітлер у 1936 році ще був практично святим (іронія)…

Важко бути богом

Світ зійшов із глузду. Принципи, цінності, ідеї, елементарні правила – все перевернулося з ніг на голову і покотилося під три чорти в пекло. І ці шість тисяч українців, які приїхали на чемпіонат у Росію, коли російські війська вбивають їхніх співвітчизників – наочний приклад повної відсутності будь-якої національної ідеології, державної політики під час війни, а також людського падіння… Це національна ганьба, не менше.

За цей бенкет під час чуми доведеться дорого заплатити.

Юрій Касьянов, волонтер