Мене не цікавлять всі ці великі програми кандидатів в президенти, нескінченні обіцянки безрозмірних благ, і їхні професійні команди – не цікавлять. У потоці солодких слів, мерехтінні телереклами і низці рекламних щитів я шукаю відповіді на головні питання:
1. Захист територіальної цілісності і суверенітету України. Якщо кандидат не збирається виконувати свій конституційний обов’язок, якщо він сам, його діти і однопартійці не йдуть воювати за свою країну – він просто зрадник, а не український політик.
2. Відсторонення від влади олігархату і його ставлеників. Прізвища всі відомі – і в парламенті, і в кабінеті міністрів. Якщо кандидат годується з рук олігархів, проводить свою передвиборчу кампанію на олігархічні гроші, має зобов’язання перед олігархами, є маріонеткою олігархів, і не збирається поривати з олігархатом – він нічого доброго не принесе народу України. Олігархи не тільки повинні бути відсторонені від влади, а й зобов’язані доплатити за роки нестримного грабунку національних багатств.
3. Люстрація. Звільнення всіх топ-чиновників до останнього заступника міністра включно, прокурорських – до останнього районного прокурора, суддівських – до рівня голови районного суду. Заборонити цим людям займати державні посади протягом мінімум трьох років.
4. Ліквідація поста президента. Раз і назавжди. Не після закінчення чергових п’яти років, а максимум – через два роки. І ніякої гри слів і підміни понять з “канцлерами”. Україна повинна стати нормальною парламентською республікою. Зі звичайним, перевіреним тисячоліттями, поділом влади.
5. Посадки. Якщо кандидат не гарантує масові посадки злодіїв, казнокрадів, котловодців, зрадників України; якщо обіцяє “громадянський мир”, “соціальну солідарність”, “єдність” вовків і овець, такий кандидат і є – вовк в овечій шкурі. А вовк, як і злодій повинен сидіти у в’язниці.
Молотом по своїхВсе інше, включаючи розпіарений “Новий суспільний договір”, підтримку Сполучених Штатів і гроші Євросоюзу – вторинні.
Юрій Касьянов, волонтер
