Ми занадто захопилися «дорослими казками», і тому вперто тримаємо на своїх горбах найбільш затятих казкарів.

Які зрозуміли, що реальна робота не важлива, результату вже ніхто не чекає, але головне постійно розповідати про “польоти на марс”.

Можна навіть pr-платівку з року в рік не міняти – все одно споживач лох, не пам’ятає вчорашні слова і вірить, що завтра буде інакше. З цими самими фізіономіями.

Так-от. У реальному часі в Україні в будь-якому напрямку відправляють украй зношені рухомі склади з недокомплектом персоналу. Кондиціонери, що не працюють, туалетний сморід по всьому вагону, мінімальний набір додаткових опцій.

Суміщені рейси, між якими лише година/півтори для прибирання складу. Незручний розклад, який багаторазово змінюється. Барижна купівля квитків.

Укрзализныца

У цифрах усе має просто вбивчий вигляд.

На 1 жовтня 2017 року зношеність магістральних електровозів становила 92%, знос пасажирських вагонів – 88-91%, негайного списання потребували більше ніж тисяча вагонів із 5100, а середній термін експлуатації становив 31,8 років.

Це і є той світ, в якому ми реально живемо.

А ось ілюзорний світ, в якому черговий іскрометний роззява на прізвище «Кравцов» (тимчасовий голова УЗ) періодично видає супертексти про прекрасний рух до прекрасного.

Він чудово знає, що немає сенсу реально пахати в галузі. Значно важливіше створювати і підтримувати ілюзію про те, що вже завтра американський Дженерал Електрик постачатиме в країну 30 локомотивів і це відразу все вирішить.

Забійна така розповідь Кравцова. В якій, насправді, важливі лише два пасажі. Перший: усі локомотиви пройдуть локалізацію тут (і хтось із наших чудово заробить на інтер’єрі та фарбуванні).

Другий: питання з зовнішнім фінансуванням іще не вирішено, і тому платити за програми оновлення поки що нікому.

Проте кравцовські «нью-Васюки» ідеально доповнюють генеральну казкову традицію нашого часу.

Ту саму традицію, де прем’єр Гройсман невтомно розповідає про небувалий розмах ремонту доріг. Із року в рік, так щороку.

17; 20; 45 млрд грн щорічно. Хто більше?

А реальних доріг немає в принципі. Є окремі дорожні фрагменти, які вже багато разів із помпою відкривалися начальниками.

Де «зірка пі…жа» Омелян розповідає про 25, ні – вже про 50 нових аеропортів. Але при цьому сміттєві, але ліцензовані ним авіаперевізники порушують зобов’язання і залишають клієнтів у чужих аеропортах.

Тепер «гудзиковий» Кравцов впарює нам про «оновлення». Колись завтра.

Солодкі хлопчики

Річ у тім, що ще на 1 квітня 2016 року славне Мінінфраструктури доповідало про 71,6% зношування, виділення 500 млн доларів на оновлення і початок пошуку глобальних інвесторів.

Утім, не потрібно багато слів. Достатньо визнати очевидне – зараз усе тримається на соплях, і реальна модернізація, на жаль, почнеться тільки після грандіозної катастрофи та поспішної втечі голови УЗ.

Михайло Подоляк, політтехнолог