Що мене найбільше жахає, що наскільки короткозора еліта в нашій ситуації і наскільки короткозорий народ біжить на будь-яку популістичну фігню, як щури за тим хлопчиком з сопілкою
Ми йдемо на вибори 2019 з порядком XVII століття. “Мова, релігія” і топи в СБУ, які володіють власністю в Криму, а їх рідня платить в Росії податки. Кому цей тухляк сунуть?
Ні, зрозуміло, що лохократ у нас зжере все. Особливо, якщо ще розіграти силове протистояння навколо Лаври під фінал кампанії. Сторони думають, що утримають ситуацію під контролем, що все схвачено. Але поцікавтеся історією Боснії, тому що ми з кожним роком повільно, але дуже впевнено йдемо саме туди.
Прикол в тому, що поки цей тухляк з гуманітарною тематикою засовують в довірливі патріотичні вуха з одного боку, і ватяні вуха з іншого (бо обидва табори грають в унісон і це важко не помітити), в цей момент однаково валять з України і фанати мови , і фанати “великого і могутнього”. В Польщу. Come on, хлопці, 2 млн українців вже в Польщі і їм взагалі плювати, що там католицька церква. Чи хвилює українців, що їдуть на ПМЖ до Чехії, що там дві третини населення атеїсти? А мовна ситуація в Італії або Німеччині? Є-майо, та там же немає української мови!
Але валять мільйонами, тому що однією мовою ситий не будеш, а томос дітям нормальну освіту не дасть. І від побиття в центрі столиці прямо в Київраді, навіть якщо ти депутат, не врятує. З України валять, тому що весь цей цирк з мовами звичайно весело виглядає, але мовою каналізації не переконаєш працювати. Можна прекрасно щебетати українською, але на Академмістечку я вам авторитетно говорю, виразно смердить лайном і на в’їзді в Ірпінь якраз там, де будують FreshCity (символічно!) таке ж прекрасне амбре. Бо поки наші можновладці все як один надягають вишиванки і чешуть про патріотизм, гівно від людської маси, що збільшилася, вже не може влізти в ті обсяги каналізаційної труби, що була побудована в кращому випадку років 50 назад. І ніякий піп автокефальної церкви, що махає кадилом над цією, прости Господи, трубою її не розширить і проблему не вирішить. І більше нас повинно турбувати, що на факультет, де готують інженерів з міської інфраструктури в цьому році надійшла 1 людина.
Тому немає ніякої різниці між законом Колесніченка-Ківалова і законом Княжицького. І в тому, і в іншому випадку лохів розводять на емоції, які забезпечують контроль над ними. Я в дитинстві пас каченят, так з якогось моменту зрозумів, що не потрібно їх ганяти, щоб загнати додому. Потрібно просто голосно закричати. І каченята бігли до мене, навіть якщо я перебував від них метрах в 150… Чим більше кричав, тим швидше бігли. Деякі бігли з останніх сил. Ну прямо як наш вимираючий електорат.
Не хотів нічого писати, щоб не підливати масло у вогонь. Але не втримався. Вибачте сердечно.
