Той, хто служив у совковій армії, знає, як це відбувається (у в’язниці так само). Спочатку людину стрижуть наголо, потім забирають у неї одяг, включаючи білизну, і не залишають нічого з особистих речей. Потім одягають усіх однаково, змушують пересуватися тільки строєм, їсти з одного казана, ходити на одне (на п’ятдесят чи скільки там людей) очко.

Множать людину на нуль із її особистими звичками, бажаннями, страхами, надіями, переконаннями… Після чого з такою людиною можна робити все, що захочеш. Можна змусити любити себе, генерала, несмачну горілу кашу в смердючій їдальні, міфічну батьківщину…

Так і у нас. Що нижче падіння, то коштовнішими стають звичайнісінькі речі – усмішка начальника, мізерна надбавка до пенсії, передвиборні обіцянки, обіцянка щастя в потойбічному житті.

Люди дивним чином швидко звикають до лайна.

Обожнюють наші улюблені керівники бути турботливими, щедрими, безкорисливими. За наш із вами рахунок. Володимир Гройсман обіцяє всім тепло. Петро Порошенко – субсидії. Держава, кажуть, заплатить. Бюджет, обіцяють, виділить. Але ж держава – це не добрий багатенький дядько з Америки, а бюджет – не гумовий.

Гроші на цей атракціон небаченої щедрості виймуть із наших кишень. Із кишень тих, кому не належаться субсидії. І з кишень тих, кому належаться. Не може бути так, щоб ціни виросли, а кількість грошей у наших гаманцях залишилося попередньою.

Заплатять усі. І відносно небідні, і бідні, і вкрай бідні. Не заплатять тільки супербагаті, на яких проллється золотий дощ газових грошей.

Як стати святим в Україні

А поки що, в передчутті грошового дощу, вони ллють за нами крокодилячі сльози.

Юрій Касьянов, волонтер

Нагадаємо, Володимир Парасюк про дебільну коаліцію і театр імені Юрія Луценка.

Як повідомляла Politeka, в Україні вирішили переглянути процес монетизації субсидій.

Також Politeka писала, що МВФ погіршив прогноз зростання ВВП України на 2020 рік.