Міністра економіки Ігоря Петрашка не залучають до підготовки макропрогнозів через його некомпетентність.
Про це повідомляють Версії.сом.
Так, видання зазначає, що на першій онлайн зустрічі з обговорення офіційних макроекономічних прогнозів на 2020-2021 роки міністр економіки не був присутній, хоча саме його відомство відповідає за складання макропрогнозів для підготовки проекту держбюджету.
"Перша онлайн зустріч в такому форматі відбулася за участю голови НБУ Кирила Шевченка, міністра фінансів Сергія Марченка, заступника голови офісу президента Юлії Ковалів, і співробітників міністерства розвитку економіки, але без Ігоря Петрашка, що наводить на певні роздуми", - повідомляють Версії.
Видання зазначає, що за останній час Ігор Петрашко зробив ряд заяв, що свідчать про його некомпетентність і готовність лобіювати інтереси окремих бізнес-структур. Зокрема, в червні міністр фактично зажадав від Нацбанку девальвувати курс гривні і запустити інфляцію для наповнення держбюджету. А також вважає, що треба "дотиснути" банки — змусити їх вливати кошти в економіку.
Версії нагадали, що до призначення міністром економіки Ігор Петрашко багато років працював топ-менеджером агрохолдингу "Укрлендфармінг" скандально відомого олігарха Олега Бахматюка, який довів до банкрутства два банки - "Фінансова ініціатива" і VAB.
Причому якраз за тією схемою, яку побічно рекламує зараз Петрашко - банки зібрали гроші з населення і видали кредити агропідприємствам Бахматюка. Кредити не обслуговувалися і не поверталися, чому стан банків погіршився. Довелося робити їм переливання "фінансової крові" у вигляді рефінансування Нацбанку. Коли підживлення від НБУ перестала надходити, фінустанови впали.
Не менш скандальною виглядає і ініціатива міністра економіки встановити на 100% збиральної сільгосптехніки спеціальне ревізійне обладнання на зразок касових апаратів. Так би мовити "чіпувати" сільгосптехніку, щоб реєструвати кількість зібраного врожаю кожним комбайном і площу оброблюваних земель. Крім того, Петрашко продовжує війну з промисловцями за скасування квот на сірчану кислоту, які були введені в 2018 нібито для захисту вітчизняних виробників – Східного ГЗК і Сумихімпром. Факт корупційної схеми з компаніями-прокладками, які підняли ціну на сірчану кислоту в 2 рази при збереженні збитковості у держкомпаній, є вже фактично доведеним. Навіть чиновники, які ініціювали і вводили мита, посипають голову попелом і заявляють про необхідність їх скасування. Але, ймовірно, стійка впевненість Ігоря Петрашка в необхідності збереження квот швидше може бути обумовлена особистою вигодою, ніж об'єктивними показниками.
