Особливо це стосується країн з невеликим бюджетом, які вже мали фінансові проблеми, а ЄС об’єднав зусилля та простягнув руку допомоги країнам, що не є членами, включаючи Україну.
Однак фінансова допомога не лише призначена для ліквідації негативних наслідків пандемії, але також спрямована на проведення певних реформ у державному секторі.
Про це пише Lenta.UA з посиланням на eupoliticalreport.
Серед вимог, поставлених Європейською Комісією до українського уряду, були певні правила управління державними фінансами, зміцнення верховенства права в країні, здійснення судової реформи, конкуренція на ринку газу, поліпшення ділового клімату та управління державними підприємствами. Загальний обсяг кредитного фінансування склав 1,2 млрд. євро. Віце-президент Європейської комісії, який здійснює нагляд за економічним блоком, Вальдіс Домбровскіс сказав: "Ці програми макроекономічної підтримки будуть надаватися на вигідних умовах на основі підписаних меморандумів про взаєморозуміння, які визначають конкретні зобов'язання щодо реформування".
У зв’язку з цим слід врахувати сучасну ситуацію з державним бюджетом України. Ситуація викликає занепокоєння, оскільки Державна казначейська служба України опублікувала інформацію про заплановані доходи та повідомила, що в січні-серпні 2020 року доходи до державного бюджету очікуються на 20 млрд., або на 3,8% менше запланованих. Також повідомлялося, що державний бюджет за цей період був виконаний з дефіцитом понад 51 млрд грн. Водночас Міністерство фінансів України повідомляє, що державний бюджет на наступний рік може містити дефіцит у 6% валового внутрішнього продукту.
Роман Єрмоличев, заступник міністра фінансів, заявив:
"Державний бюджет ще не сформований повністю. Консультації тривають. Водночас ми повинні враховувати нестабільну економічну ситуацію в країні. Так, передбачається дефіцит держбюджету на рівні 6% у 2021 році, 4,5% у 2022 році та 3% у 2023 році. В цьому році він на рівні 7,5% ВВП ".
Виникає логічне запитання про те, як уряд покриє показники дефіциту та забезпечить баланс витрат та доходів. У цьому контексті важливо стежити за тим, що влада та президент України Володимир Зеленський будуть робити для стабілізації ситуації.
Зеленського критикують за бажання приватизувати такі стратегічні підприємства, як центральний поштовий оператор "Укрпошта", який, у свою чергу, робить усе можливе для посилення своєї монополії на ринку. Велике занепокоєння викликає тенденція монополізації міжнародних поштових перевезень, залишаючи за собою виключне право відправляти міжнародну пошту через «пункти міжнародного поштового обміну».
Така практика існує в деяких країнах, таких як Білорусь, Росія та Казахстан, але розвинені капіталістичні країни не дотримуються таких підходів, оскільки вони суперечать принципу вільної конкуренції, передумови ефективної ринкової економіки. Як Україна, яка прагне до інтеграції до ЄС, застосувала методи колишніх радянських країн і уникає європейського підходу?
Громадських дискусій з цього приводу у публічному просторі мало, але Наш співбесідник на умовах анонімності, який має відношення до організації транспортних перевезень у державі, розповів, що дії "Укрпошти" шкодять репутації президента. Також стверджується, що через це різко знижуються рейтинги довіри - це також результат дій державного оператора. "Укрпошта" також зазнавала скандалів. Наприклад, повідомлялося, що у 2020 році генеральний директор АТ "Укрпошта" Ігор Смілянський отримав зарплату майже 2 мільйони гривень.
У Верховній Раді України існує два полярних погляди на вирішення цього питання. З одного боку, є Міністерство фінансів, яке вже багато років ефективно співпрацює з Європейським Союзом, та Державна митна служба, яка розглядається як надійний партнер західних країн та успішно здійснює реформи. Іншу думку пропонує народний депутат від фракції "Слуга народу" Олександр Сова, який вважає, що монополізація ринку "Укрпоштою" матиме позитивний ефект.
Дії української влади викликали певні суперечки та суперечності. З одного боку, правляча партія в парламенті України намагається монополізувати поштовий ринок, тоді як в інших інституціях є кроки щодо приватизації цього активу.
Ще одним великим поштовим оператором в Україні є "Нова пошта", співвласником якої є В'ячеслав Климов, який був у команді Зеленського під час виборчої кампанії.
Отже, яким шляхом йде уряд? Він розвиває співпрацю з ЄС, але разом з цим ініціює створення окремих монополій, що суперечить усім ринковим правилам.
