В Нацплані щодо скорочення викидів (НПСВ), що почав діяти з 2021 року, не передбачені фінансові механізми його реалізації і через це його неможливо виконати

Про це заявив професор, доктор технічних наук, заступник директора з наукової роботи Інституту вугільних енерготехнологій НАН України, а також співрозробник НПСВ Ігор Вольчин.

«Сама перша перешкода – абсолютно немає механізму його реалізації, в першу чергу фінансового механізму. Щоб реалізувати ці природоохоронні заходи, потрібні дуже значні кошти», - сказав Вольчин.

За його словами, генеруючі підприємства на сьогодні не мають джерел фінансування для здійснення реконструкції обладнання чи побудови нових газоочисних установок. Він підкреслив, що ефективним механізмом для модернізації застарілих енергоблоків була інвестиційна складова в тарифі на електроенергію, але вона перестала діяти з середини 2019 року.

«У нас фактично було відремонтовано, починаючи з 2008 року, модернізовано чи реконструйовано 22 енергоблоки на теплових електростанціях. За рахунок інвестнадбавки… Після 30 червня 2019 року, і «Енергоринок» зник, і у нас став новий ринок. Ті всі надбавки зникли. І джерел для проведення реконструкції обладнання і джерел для того, щоб збудувати нові газоочисні установки, у нас немає», - сказав Вольчин.

Він повідомив, що наразі через спад економіки в країні держава виконує вимоги Нацплану щодо викидів, але без фінансування вона почне його порушувати вже через декілька років.

«Поки ми зобов’язань не порушуємо. Але якщо нічого не робити, то в 2024 році ми вже прийдемо до невиконання НПСВ», - додав експерт.

На його думку, кошти на екомодернізацію енергопідприємств можуть з’явитись за умови збільшення тарифів на струм, і це рішення має бути ухвалене на державному рівні.

«Ми маємо чесно сказати населенню. Приблизно підрахували, що треба на 5-7% підняти ціну на електроенергію. Цим шляхом йшла Німеччина, зараз цим шляхом іде Польща. У них спеціальний податок на електроенергію, всі споживачі, і приватні, і юридичні особи, і підприємства, всередині країни платять гроші додаткові. Вони невеликі, на рівні 5%. З них 5% йде фінансування нових потужностей Польщі, включаючи і спорудження газоочисних установок», - розповів Вольчин.

Як повідомлялося, на думку президента Українського Національного комітету CIGRE Олександра Светелика, Україні загрожує втрата енергетичної безпеки через примусове виведення в тривалі ремонти енергоблоків теплоелектростанцій, якщо не зрушити терміни реалізації НПСВ, впровадження якого очікується з 2021 року.

Експерт із питань енергетики Сергій Чех вважає, що Україна повинна актуалізувати Національний план зі скорочення викидів оскільки виконання його вимог може призвести до втрати найефективніших блоків ТЕС і ТЕЦ через відсутність фінансування на екологічні ремонти.

Довідка. Національний план скорочення викидів затверджено 2017 року, він, зокрема, визначає наміри України як члена Енергетичного Співтовариства істотно скоротити викиди діоксиду сірки, оксидів азоту і пилу від ТЕС і ТЕЦ України, потужність яких становить 50 МВт і більше.

Після ухвалення НПСВ майже нічого не було зроблено, щоб він запрацював із 2021 року.

Прописавши вимоги, які повинні виконуватися установками, законодавством не були передбачені джерела фінансування їх модернізації, що поставило на паузу втілення плану. Обсяг необхідних коштів оцінюється в 4,13 млрд євро.

Експерти зазначають, що примусова зупинка блоків ТЕС для виконання вимог не актуального НПСВ створить дефіцит генерувальних потужностей в Україні, який доведеться покривати за рахунок імпорту електроенергії з Росії, Білорусі.